Тижневий дипломатичний марафон, на якому США, НАТО і Росія намагалися знайти спільний знаменник для ультимативних безпекових вимог Москви, завершено. Російські й західні дипломати спілкувалися в різних форматах у Женеві, Брюсселі та Відні. Проте скрізь російські урядовці почули одну відповідь: НАТО й США можуть обговорювати питання безпеки з Москвою, але за жодних обставин не зрадять основоположного принципу Альянсу про право кожної держави на вступ до організації.

Нинішній тиждень для України, США, ЄС і НАТО пройде у напруженому дипломатичному ритмі переговорів з Росією, які на різних рівнях відбуватимуться у Брюсселі, Женеві та Відні. Приводом для цього став ультиматум Москви США та НАТО з вимогою дати їй юридичні гарантії, що Північноатлантичний альянс заморозить процес розширення і не прийме до своїх лав Україну.

1 січня Франція розпочала головування у Раді ЄС, яке триватиме наступні шість місяців. Програму шестимісячного головування Франції, яку оприлюднив Еммануель Макрон, у Брюсселі вважають надзвичайно амбітною, оскільки вона охоплює широке коло питань: цифровізацію, зміни клімату, оподаткування, промислову політику, оборонні питання, а також посилення ролі ЄС на світовій арені.

За підсумками року, що минає, обсяг виконаних комерційних рейсів авіакомпанії «Антонов» зріс на 15% порівняно з торішнім показником, а сума надходжень — на 41%. Про це «УК» повідомив керівник авіакомпанії «Антонов» Михайло Харченко. За його словами, підсумки цього року перевершили плани авіапідприємства завдяки підвищеному попиту на ринку авіаперевезень, а також самовідданій праці всіх підрозділів авіакомпанії «Антонов».

Україна на понад 61% виконала всі зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, фактично вклавшись у половину терміну, на який угоду розраховано. Така динаміка впливає на торгівлю України з ЄС. Зокрема, експорт української продукції і послуг до ЄС зріс майже на 40% порівняно з докризовим доковідним часом (дев’ять місяців 2019 року). Трансформації, пов’язані з реалізацією угоди, позначаються на розвитку і нарощуванні спроможностей нашого малого, середнього і великого бізнесу. На цьому віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час онлайн-брифінгу, присвяченого основним здобуткам і планам на наступний рік у русі України до членства в ЄС і НАТО.

У перші дні грудня Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда й Президент Республіки Польща Анджей Дуда проводили переговори у форматі відеоконференції. Глава нашої держави називав ці переговори символічними, оскільки їх приурочено до важливої дати — 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності України. Польща та Литва, як і всі інші цивілізовані й прогресивні держави, і нині, в умовах російської агресії, підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни. 

Саміти ініціативи «Східного партнерства», до якої входять Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна, відбуваються двічі на рік. 2020-го через пандемію вся висока міжнародна дипломатія була змушена перейти у віртуальний формат. Тому торік президенти країн «Східного партнерства» і представники ЄС спілкувалися одне з одним у режимі відеоконференції. Та вже цьогоріч шостий саміт відбувся як належить: за участі президентів країн-членів ініціативи, лідерів держав і урядів країн-членів ЄС та керівництва Євросоюзу. До Брюсселя не приїхав лише білоруський правитель Олександр Лукашенко. Проте тут його й не чекали. Адже на Заході його перебування у владі вважають незаконним, а в червні цього року Мінськ заявив, що припиняє свою діяльність у «Східному партнерстві» на знак протесту проти  санкцій ЄС. 

Євродепутати закликають керівництво Євросоюзу та уряди країн-членів ЄС покласти край політиці умиротворення агресора у відносинах з Росією та представити Москві чіткий перелік нових жорстких санкцій. Їх має бути негайно введено в дію, якщо російська влада розпочне військову операцію проти України. Про це йшлося під час дебатів «Ситуація на українському короні та на окупованих Росією територіях України», які відбулися на сесійному засіданні Європарламенту у Страсбурзі. 

Сьогодні у Брюсселі розпочнеться саміт лідерів держав-учасниць ініціативи «Східне партнерство». Євросоюз на саміті представлятимуть президент Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову й Україну представлятимуть президенти. 

Україна й Хорватія мають значні перспективи розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин. Спостерігається зростання обсягів товарообігу. Про це йшлося під час зустрічей перших осіб нашої держави — Президента Володимира Зеленського й Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із Прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем, який прибув до Києва з офіційним візитом.