Рішення про відмову від російської нафти далося лідерам ЄС непросто. За кілька годин до початку саміту Європейської Ради, який пройшов у Брюсселі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн скептично висловлювалася з приводу того, що компромісного рішення вдасться досягти. Адже зістрибнути з голки російських енергоносіїв для багатьох країн дуже непросто, оскільки протягом десятиліть їхня економіка залежала від відносно дешевих газу та нафти з росії.

Ембарго з обмеженнями та винятками

Особливо помітний вплив нафтове ембарго матиме на Угорщину, Чехію та Словаччину. Ці країни не мають виходів до моря, тому знайти альтернативу російській нафті, яка надходить  південною гілкою нафтопроводу «Дружба», їм буде складно. Саме тому ембарго ЄС не поширюватиметься на трубопровідну нафту, під заборону потрапить сира нафта та нафтопродукти, які надходять до ЄС із росії танкерами і становлять 90% усього російського нафтового імпорту. Будапешту пообіцяли додаткові особливі умови: кошти від ЄС на модернізацію газотранспортної системи та нафтопроводу з Хорватії, щоб збільшити обсяги експорту нафти з альтернативних джерел. 

Гроші за енергоносії, які надходять до російського бюджету, — головне джерело фінансування війни проти України. За оцінками брюссельського аналітичного центру Bruegel, ЄС щодня платить росії 700 мільйонів доларів за нафту та нафтопродукти.

Треба брати до уваги, що заборона на постачання танкерами російської нафти набуде чинності не одразу. Зазвичай санкції ЄС дають на згортання чинних контрактів три місяці. З ембарго на вугілля з рф цей термін становить чотири місяці. А щодо нафти Урсула фон дер Ляєн заявила, що це станеться до кінця року.

Обмежене нафтове ембарго і довгі три тижні, які знадобилися європейським столицям на його узгодження великою мірою через категоричну позицію Будапешта, викликали критику в Україні  й самому ЄС. Так, українське зовнішньополітичне відомство заявило, що розчароване тим, що через опір Угорщини схвалення нафтового ембарго занадто затягнулося в часі і залишило виняток для трубопровідних постачань. Водночас у заяві МЗС підтримало «надання Європейською радою зеленого світла на шостий пакет санкцій ЄС проти російської федерації, який містить важливе рішення про запровадження ембарго на купівлю російської нафти».

«Нафтове ембарго прискорить хід лічильника зворотного відліку до краху російської економіки та воєнної машини», — заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. В МЗС сподіваються, що росія до кінця року втратить до 90% свого нафтового експорту до Європи і недоотримає десятки мільярдів доларів на ведення війни, тоді як Європа зміцнить власну енергетичну безпеку. 

«МЗС України закликає ЄС негайно розпочати роботу над підготовкою сьомого пакета санкцій проти рф, який міститиме заборону на інші види російського експорту та інші обмежувальні заходи. Українська сторона вже передала відповідні пропозиції», — додали у дипломатичному відомстві.

«Орбана зробили цапом-відбувайлом»

У Європарламенті теж  розкритикували компроміс країн ЄС щодо нафтового ембарго як недостатній крок проти росії. Видання  Spiegel Online наводить висловлювання євродепутата від партії зелених Расмуса Андресена, який заявив про абсолютне розчарування тим, що з-під ембарго вивели нафтопостачання через трубопроводи.

«Напівпродумані санкції дають росії фатальний сигнал», — заявив він.

Віцепрезидент Європарламенту від політичної групи «Відновити Європу» Нікола Бір заявила, що 27 главам держав та урядів «не вдалося зробити великий стрибок» і вони не виправдали очікувань. 

Євродепутат соціал-демократ Єнс Гаєр схвалив шостий санкційний пакет, але розкритикував прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за довгий опір нафтовому ембарго. За словами євродепутата, те, що Віктор Орбан домігся винятків для постачання нафти через трубопровід, «завдає шкоди послідовній лінії проти російської агресії».

Відвертішим в оцінках був євродепутат, голова делегації в Комітеті асоціації Україна — ЄС, колишній міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. В інтерв’ю виданню Euractive він заявив, що «Орбана зробили цапом-відбувайлом», бо відволікти на нього увагу зручно.

 «Угорщина одна з найменших економік ЄС. Ситуація в Україні не залежить від позиції Угорщини. Будьмо чесними. Нам не подобається те, що робить Орбан, ми критикуємо його без упину, але завершення війни не залежить від Орбана. Це залежить від таких країн, як Німеччина, Франція та Італія».

Вітольд Ващиковський гостро розкритикував позицію Берліна у війні росії проти України і за те, що ФРН не підтримує ідею припинення імпорту російського газу. Він вважає,  «що Німеччина роками плекала політичну ідею домінування в Європі за підтримки російських корисних копалин, особливо газу». На думку політика, нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц, який входив до складу попереднього уряду Ангели Меркель, намагається продовжити лояльну політику щодо росії.

«Україна не вписується у доктрину Німеччини», — сказав політик, зауваживши, що Берлін найбільше хоче повернутися до звичного стану справ у відносинах із росією.