У перші дні грудня Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда й Президент Республіки Польща Анджей Дуда проводили переговори у форматі відеоконференції. Глава нашої держави називав ці переговори символічними, оскільки їх приурочено до важливої дати — 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності України. Польща та Литва, як і всі інші цивілізовані й прогресивні держави, і нині, в умовах російської агресії, підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни. 

Саміти ініціативи «Східного партнерства», до якої входять Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна, відбуваються двічі на рік. 2020-го через пандемію вся висока міжнародна дипломатія була змушена перейти у віртуальний формат. Тому торік президенти країн «Східного партнерства» і представники ЄС спілкувалися одне з одним у режимі відеоконференції. Та вже цьогоріч шостий саміт відбувся як належить: за участі президентів країн-членів ініціативи, лідерів держав і урядів країн-членів ЄС та керівництва Євросоюзу. До Брюсселя не приїхав лише білоруський правитель Олександр Лукашенко. Проте тут його й не чекали. Адже на Заході його перебування у владі вважають незаконним, а в червні цього року Мінськ заявив, що припиняє свою діяльність у «Східному партнерстві» на знак протесту проти  санкцій ЄС. 

Євродепутати закликають керівництво Євросоюзу та уряди країн-членів ЄС покласти край політиці умиротворення агресора у відносинах з Росією та представити Москві чіткий перелік нових жорстких санкцій. Їх має бути негайно введено в дію, якщо російська влада розпочне військову операцію проти України. Про це йшлося під час дебатів «Ситуація на українському короні та на окупованих Росією територіях України», які відбулися на сесійному засіданні Європарламенту у Страсбурзі. 

Сьогодні у Брюсселі розпочнеться саміт лідерів держав-учасниць ініціативи «Східне партнерство». Євросоюз на саміті представлятимуть президент Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову й Україну представлятимуть президенти. 

Україна й Хорватія мають значні перспективи розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин. Спостерігається зростання обсягів товарообігу. Про це йшлося під час зустрічей перших осіб нашої держави — Президента Володимира Зеленського й Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із Прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем, який прибув до Києва з офіційним візитом.

Переговори президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна проходили через захищений відеозв’язок і тривали дві години. Приводом для цього віртуального саміту і його головною темою стала ситуація на кордоні України з Росією, біля якого, за даними американської та української сторін, перебуває близько 100 тисяч російських військових, велика кількість бронетехніки й артилерії. У розвідці західних країн і Міністерстві оборони України припускають, що таке стягнення військової сили може свідчити про намір Росії розпочати вторгнення на українську територію. 

Очільники урядів України, Молдови та Грузії заявили, що розглядають вступ своїх країн до Євросоюзу як кінцеву мету євроінтеграції. Про це Денис Шмигаль, Наталія Гавріліце та Іраклій Гарібашвілі заявляли під час зустрічей із керівниками євроінституцій, які відбулися в межах їхнього спільного робочого візиту до Брюсселя.

Другий рік поспіль Київ, Кишинів і Тбілісі намагаються переконати Брюссель, що вони заслуговують на особливий статус у «Східному партнерстві». Оскільки найбільше просунулися на шляху реформ, а їхні євроінтеграційні амбіції істотно відрізняються від прагнень Баку, Єревана та Мінська — інших трьох учасників ініціативи. 

Офіційна зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Словацької Республіки Едуардом Хегером на території Закарпатської області розпочалася з візиту очільників урядів двох держав на пункт пропуску «Ужгород — Вишнє-Нємецьке» на спільному українсько-словацькому кордоні.

Відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства України і США й підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства вже дало поживу для дискусій аналітикам та політологам в Україні й за кордоном.