Всеукраїнський форум «Україна 30 «Інфраструктура», який почав триденну роботу 22 лютого, викликав значний інтерес і великого бізнесу, і дипломатів багатьох країн. Серед тих, хто виступив на форумі, був Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні ФАНЬ СЯНЬЖУН. Кілька днів потому пан Посол люб’язно погодився відповісти на запитання «Урядового кур’єра».

Попри обмеження, які накладає на світ пандемія, вдалося вибудувати інтенсивний діалог України з ЄС і НАТО на всіх рівнях. Про них розповідає віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина

Свобода слова, пропаганда, майбутнє культури, креативні індустрії. Така тематика триденного Всеукраїнський форуму «Україна 30. Культура, медіа, туризм». Перший день, зважаючи на виклики сьогодення, організатори вирішили присвятити саме боротьбі з пропагандою, інформаційними фейками.

Збереження 100% санкцій проти Росії за агресію на Донбасі та в Криму, попри спроби РФ їх послабити. Отримання Україною статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. Створення Люблінського трикутника (Україна, Литва та Польща) і нового формату взаємодії України й Туреччини «Квадрига» для розширення співпраці між країнами фактично у всіх галузях. Звільнення понад 1600 українців з піратського, терористського полону, з-за грат за кордоном.

У зоні проведення операції Об’єднаних сил на Луганщині побував учора Президент Володимир Зеленський. Він супроводжував Президента Європейської ради Шарля Мішеля, який відвідує Україну після візитів до Молдови та Грузії — найактивніших країн ініціативи ЄС «Східне партнерство».

За дезінформаційними кампаніями, які поширюють на території ЄС окремі ЗМІ й соціальні мережі, стоять величезні фінанси й серйозні геополітичні інтереси. Тому Євросоюз має виробити витривалу систему опору гібридним атакам і запровадити відчутне покарання для тих, хто за ними стоїть. Про це йшлося на засіданні підкомітету Європарламенту з питань протидії іноземному втручанню, на яке євродепутати запросили верховного комісара ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля. Їх цікавило, як у Єврокомісії планують стримувати гібридні загрози, головні носії яких — Росія та Китай.

Вторгнення російських військ у Крим 2014 року та окупація цієї частини української території Росією стала найбільшим порушенням норм міжнародного права у Європі із часів Другої світової війни. Ті лютневі події семирічної давності стали не лише одним із найдраматичніших епізодів новітньої української історії, а й призвели до змін на геополітичній карті світу.

Литва допомагає Україні реалізувати стратегію європейської та євроатлантичної інтеграції. Незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, її позицію у протидії проєкту «Північний потік-2», збереженні енергетичної безпеки у Європі, санкційній політиці через тимчасову окупацію Криму та розв’язану Росією війну на Донбасі. За все це Президент Володимир Зеленський особисто подякував міністрові закордонних справ Литовської Республіки Габріелюсу Ландсбергісу, який перебував у Києві з робочим візитом.

Ліквідація бідності — загальносвітова проблема. Китай виконав завдання інтенсивної ліквідації бідності, зумівши за останні вісім років вивести зі злиднів майже 100 мільйонів людей і на 10 років раніше здійснити перший пункт Цілей сталого розвитку ООН на період до 2030 року.

Рада міністрів закордонних справ ЄС, що відбулася у Брюсселі, погодила санкції проти Росії у справі Навального. Про це офіційно на пресконференції, яка відбулася після завершення зустрічі, заявив верховний представник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель. За його словами, учасники зустрічі під час дискусії дійшли спільного висновку із приводу того, що Росія перетворюється на авторитарну країну. «Міністри одностайно вирішили: агресивні дії Росії слугують чітким сигналом того, що ця країна зацікавлена не у співпраці з ЄС, а у конфронтації», — заявив Жозеп Боррель.