«Яких заходів вживає Мінрегіон, щоб не допустити зростання тарифів на житлово-комунальні послуги? Як проходить підготовка до опалювального періоду?» — такою була тема «прямої лінії» «УК», під час якої на запитання читачів відповідав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Григорій СЕМЧУК.

Перший заступник міністра регіонального розвитку,  будівництва та житлово-комунального  господарства України Григорій СЕМЧУКЗагалом «прямі лінії» — це своєрідний барометр того, в яких регіонах і що саме турбує людей. Так ось, на цю «пряму лінію» найбільше запитань надійшло від киян, і левова частка їх стосувалась однієї проблеми: чому в столиці «брудні дні», тобто час, на який відключають гарячу воду, перетворюються на «брудні тижні», а то й місяці.

Чому немає гарячої води?

Олекса ШИЯН,
м. Київ:

— Живу на Оболоні. Так ось, із 8 по 22 липня на нашому будинку висіло оголошення, що не буде гарячої води — готуються до зими. Але вже 41 день, як її немає. Ми зверталися до ЖЕКу, а також на гарячу лінію Київради. Нам кажуть: на Подолі проводять якісь роботи, і вода буде пізніше. А зараз висить оголошення, що з такого-то числа гарячої води не буде. Тільки її немає не на всій Оболоні, а лише у трьох будинках: моєму і двох поряд. То до чого тут Поділ?

— Нині триває підготовка до зими, робиться опресовка труб, як належить за нормативами. Як відомо, труби старі, вичерпали термін експлуатації. Їх ремонт і заміна потребують часу. Це основні причини, через які люди залишаються без гарячої води на певний час. Однак у вас її немає надто довго. Дам доручення нашим службам, щоб перевірили ситуацію, яка склалася з тим, аби вам допомогти.

Вадим КОПИЛ,
м. Київ:

— Живу на Виноградарі, на проспекті Свободи. У нас гарячої води немає півтора тижня. Як довго її не буде в нашому районі?

— Два тижні — це час на профілактику водопостачальних систем. Адже краще зараз усунути проблеми, які виникають, щоб зимою не було надзвичайних ситуацій. Окрім опресовки трас, потрібно провести профілактичні роботи на бойлерах, насосах, перебрати сальники тощо.

— І ще одне запитання. На проспекті Свободи, біля мого будинку, за короткий час уже чотири рази з’являється яма, тобто прориває в одному й тому самому місці труби. То, вже думаю, може, нам цю яму й не закопувати? Коли там хоч якийсь ремонт зроблять?

— Якщо рве трубопровід — то, безумовно, його треба міняти. Але якщо у вас така ситуація постійно, то чи звертались ви до експлуатуючої організації?

— У ЖЕК, але там кажуть, що треба виходити на місто. Жителі нашого будинку зверталися й до міської влади. Та їм сказали, що фінансів не вистачає.

— Ми зробимо запит щодо цієї вулиці, з’ясуємо і вам надамо відповідь.

Оксана ОЛЕКСАНДРОВА,
м. Дніпропетровськ:

— Окрім того, що двірник прибирає нашу прибудинкову територію, наш ЖЕК більше не надає жодних послуг, а квитанції на квартплату, яку вимагає сплачувати повністю, присилає регулярно. Скажіть: які послуги повинен надавати ЖЕК, що входять у квартплату? І що робити, якщо ЖЕК цих послуг не надає? Чи є якийсь дієвий механізм, щоб жителі будинку платили тільки за фактично отримані послуги?

— У квартплату закладено 18 обов’язкових позицій. Одна з них — прибирання прибудинкових територій. Також це обслуговування внутрібудинкових систем. Сюди входить і прибирання під’їздів, і оплата за освітлення, і обслуговування ліфтів тощо. За все це треба платити. Якщо послуга не надається — це потрібно фіксувати і вимагати, щоб вам перерахували квартплату. Відповідний механізм для цього є.

Додам, що понад 70% загального обсягу платежів із квартплати, які надходять у ЖЕК, використовуються на зарплату працівників і нарахування на цю зарплату. Решта — на обслуговування ліфтів, освітлення, прибирання, поточні ремонти, дератизацію тощо.

Тетяна ПАВЛОВСЬКА,
м. Нікополь:

— У нашому будинку (побудованому ще у 50-х роках минулого сторіччя) не робили жодного ремонту років із 30—40. Якщо, наприклад, ми у квартирі поміняли за власний рахунок всі труби (зокрема засувку в підвалі), чи можна вирахувати витрачені кошти із квартплати?

— Відповідно до чинного законодавства, наймодавець зобов’язаний своєчасно провадити ремонт житлових будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і житлових приміщень, належне утримання під’їздів, інших місць загального користування будинків і прибудинкової території.

Капітальний ремонт житлових будинків, технічне обслуговування їхнього інженерного обладнання, а також поточний ремонт житлових приміщень, що його зобов’язаний провадити наймодавець, здійснюються відповідно до правил користування житловими приміщення, утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Невиконання наймодавцем обов’язків з ремонту житлового приміщення у випадках, спричинених невідкладною необхідністю, дає наймачеві житлового приміщення право провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати.

Отже, маєте право виконати ремонтні роботи (ремонт покрівлі, під’їзду тощо) за власні кошти та зарахувати їх вартість у рахунок наступних платежів тільки у тому разі, якщо між вами та наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією) було укладено типовий договір найму житлового приміщення, в якому зазначено порядок вирішення порушеного вами питання.

Наталя Олександрівна,
м. Дніпропетровськ:

— У Дніпропетровську вже другий десяток років улітку регулярно на дві доби відключають водопостачання. Комунальники кажуть, що це вимушений крок через застаріле обладнання, бо інакше не можна провести ремонт. А яка ситуація в інших містах України? Застаріле обладнання — спадщина СРСР, воно всюди. У Києві, наприклад, хоча б холодну воду для ремонтів не відключають.

— Перевіримо. Якщо мережі тупикові й не закільцьовані, то це можливо. Залежить від схеми водопостачання. Дайте конкретну адресу, щоб ми могли перевірити і розібратися.

Витрати можна зменшити

Н. ВНУКОВА,
м. Харків:

— Чи може експлуатаційна контора в Харкові збільшити тариф на обслуговування будинку в 1,78 раза з 1 липня 2013 року, якщо в мене навіть немає угоди на її послуги? Чи можуть погрожувати мені судовим переслідуванням?

— Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обгрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надано виключно органам місцевого самоврядування.

Чинне законодавство передбачає, що надання житлово-комунальних послуг має здійснюватися виключно на договірних засадах. Із власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід’ємною частиною договору про надання послуг.

До речі, питання перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, перебуває на особливому контролі Кабінету Міністрів та Мінрегіону.

На виконання доручень уряду Мінрегіон звернувся до Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з вимогою забезпечити перевірку економічної об∂рунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги, які підвищили органи місцевого самоврядування, і вжити відповідно до закону заходів щодо скасування економічно необгрунтованих тарифів.

Для виконання цих завдань у регіонах утворено постійно діючі робочі групи з перевірки економічної обгрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу яких увійшли зокрема представники Державної інспекції України з контролю за цінами та представники територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

У Харківській області робочу групу щодо аналізу економічної обгрунтованості ухвалених тарифів на житлово-комунальні послуги створено згідно з розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 22. 07. 2013 № 262.

— Улітку в Україні пройшла хвиля досить суттєвих підвищень тарифів у деяких населених пунктах, що викликало стурбованість Прем’єр-міністра Миколи Азарова. Мінрегіон проводив перевірки обгрунтованості цих тарифів. Що вони показали?

— При Мінрегіоні діє спеціально створена робоча група і робочі групи в регіонах. Вони здійснюють перевірку економічної обгрунтованості тарифів. Де тарифи не обгрунтовані, ці робочі групи вживають заходів, щоб органи місцевого самоврядування скасували свої рішення про підвищення тарифів.

Хочу, щоб люди знали: там, де тарифи ліцензіатів щодо теплопостачання і водопостачання затверджує Національна комісія, а це майже 90% загальних обсягів тепло- і водопостачання, тарифи не переглядали.

До речі, для стабілізації ситуації зі встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, а також забезпечення економічної обгрунтованості тарифів уряд надав Держцінінспекції повноваження щодо контролю за формуванням, встановленням та застосуванням тарифів на житлово-комунальні послуги, які встановлюють органи місцевого самоврядування. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги органами місцевого самоврядування буде можливим лише за наявності у підприємств висновків Держцінінспекції, якими підтверджуватиметься економічна обгрунтованість витрат, що включаються до тарифів на житлово-комунальні послуги.

Держцінінспекція, окрім здійснення контрольних функцій у питаннях встановлення тарифів та підготовки відповідних висновків, здійснюватиме моніторинг тарифів на житлово-комунальні послуги, про результати якого щомісяця інформуватиме Мінрегіон.

Ми наведемо порядок у питаннях встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги органами місцевого самоврядування.

За неякісні послуги й платити не хочеться! Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

— А як щодо маленьких комунальних підприємств, де нещодавно підвищили тарифи, але довели, що це економічно обгрунтовано?

— Уряд поставив завдання: постійно моніторити ситуацію, детально розбиратися в обгрунтованості підвищення тарифів, і якщо немає підстав до підвищення — повернути їх на той рівень, який був на 1 січня 2013 року.

Здебільшого підвищили тарифи маленькі населені пункти. Але як? Наприклад, підняли тариф в одному населеному пункті на 20 копійок. Питаю керівника: ці 20 копійок покривають витрати? Відповідає: ні. Кажу: ти добре розібрався, чому саме на 20 копійок? — Розумієте, зростає зарплата, ціна на електроенергію. — Так, кажу, в усіх зростає.

Але що вирішують 20 копійок? До того ж, нині прийнято рішення, що держава компенсує вам різницю в тарифах. А якщо треба глибоко розібратися у витратах, то можу приїхати в цей населений пункт, і ще й, умовно, знайду на 40 копійок, як зменшити витрати. Треба детально дивитися: чи доцільно підвищувати і що це дає.

У багатьох населених пунктах тарифи вже повернули до того рівня, який був раніше.

— Держава покриває різницю в тарифах тільки тим підприємствам, де тарифи затверджує нацрегулятор?

— Ні, всім, але тільки на енергоресурсну складову у водо- і теплопостачанні. В областях є відповідні комісії. Механізм такий: орган місцевого самоврядування розраховує тариф, подає на комісію, комісія перевіряє розрахунки і якщо бачить, що все пораховано правильно, приймає рішення. Далі справа за Міністерством фінансів. Там ще раз перевіряють, подають в казначейство, і з того, що передбачено для різниці в тарифах, погашається щодо кожного підприємства.

— Чи є на це кошти?

— Так. Уряд узяв на себе зобов’язання компенсувати різницю в тарифах за рахунок бюджету. І в бюджеті передбачено більш як 5 мільярдів гривень на цю компенсацію.

— Однак деякі голови сільрад кажуть, що піднімають тарифи, наприклад, на воду, зокрема й через те, що в них немає жодних дотацій.

— Якщо є конкретні приклади — хай до нас звертаються. Ми подали в Мінфін приблизно на 489 мільйонів гривень документів на погашення різниці в тарифах, уже 181 мільйон погашено. І постійно надходять нові документи. Нещодавно надійшли ще на 10 мільйонів. Голова сільради повинен звернутися в обласну комісію, яка розглядає це питання, показати розрахунки, довести, що в неї ось така різниця в тарифах. Така практика триває вже не перший рік.

Алла ТУРИНСЬКА,
м. Кіровоград:

— Є постанова про безкоштовне встановлення лічильників на воду та газ для пенсіонерів. Чи чинний цей документ, і куди звертатися, щоб встановити такі лічильники?

— Державної програми, яка б передбачала безкоштовне встановлення лічильників, не існує, і постанови Кабінету Міністрів також.

Проте міська влада встановлює незахищеним верствам населення лічильники за рахунок місцевих бюджетів. Наприклад, в Одесі за рахунок програми енергозбереження міста встановлюють такі лічильники.

Водночас у ВАТ «Кіровоградгаз» триває робота щодо централізованого встановлення побутових газових лічильників у квартирах та приватних будинках, де газ використовується для опалення, приготування їжі та підігріву води.

Станом на 1 серпня 2013 року за сім місяців цього року встановлено понад 500 лічильників, а до кінця 2013-го планується встановити ще 6000. Загалом в області майже 206 тисяч об’єктів газоспоживання оснащено приладами обліку природного газу, що становить 84% споживачів.

Цю послугу надають за рахунок ВАТ «Кіровоградгаз», вона включає роботи із встановлення лічильника газу (прокладання газопроводу, монтаж лічильника, крана, фільтра) та затратні матеріали, обсяги яких чітко означено в кількісному виразі. А саме: лічильник газу, кран газовий, фільтр, труба газопровідна, відводи, контргайки, різьби, кріплення, зварювальні та пакувальні матеріали. Додаткові роботи (заміна кранів на спусках до газового обладнання, заміна гумовотканинних рукавів) проводяться за рахунок споживача. Для встановлення лічильника газу звертайтеся за адресою: м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, 42, каб.8, тел. (0522) 56-13-53 або до управління експлуатації газового господарства, яке обслуговує ваш населений пункт.

Кульгає платіжна дисципліна

Владислав АРТЮХОВ,
м. Севастополь:

— Насувається зима, а наш будинок не дуже добре опалюється. Чи можна видати якусь постанову Кабінету Міністрів чи вашого міністерства, щоб ремонтно-експлуатаційні підприємства давали населенню інформацію про те, які роботи з підготовки до зими вони повинні проводити? Інакше неможливо щось проконтролювати.

— Отримувати відповіді від органів виконавчої влади на ваші запити — це ваше право, закріплене законодавством. Кожне місто, кожна область розробили свої заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду. У Мінрегіоні їх проаналізували, узагальнили, і нині фахівці міністерства здійснюють моніторинг стану виконання робіт. І це абсолютно не секретна інформація.

Раджу вам звернутися із публічним запитом у свій РЕП чи в міське управління житлово-комунального господарства. І вам повинні надати відповідь на ті запитання, які вас турбують.

— Григорію Михайловичу, а як нині йде підготовка до зими? Торішній сезон минув без особливих ексцесів, в усякому разі, таких критичних ситуацій, як свого часу в Алчевську, не було. Які прогнози на нинішній сезон?

— Цього року підготовка в технічному плані йде навіть кращими темпами, ніж торік. Нині процес контролює віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Та й коли буваємо в регіонах, бачимо, як ідуть роботи, тож і щодо термінів, і щодо виконання технічних заходів тут питань не буде. Безумовно, ніхто не застрахований від аварій. Ніхто не гарантує, що не буде таких локальних аварійних ситуацій, як торік, але їх швидко ліквідовували.

Нині робиться те, чого не було раніше: всі населені пункти зобов’язали мати запас шанцевого інструменту, техніки на випадок великих снігопадів чи інших подібних ситуацій. Також уряд прийняв рішення за державні кошти і заздалегідь додатково закупити техніку для малих населених пунктів (до 50 тисяч населення), які самі цього зробити не в змозі. Тож в організаційному плані все робиться краще, ніж у минулі роки.

А ось щодо проходження опалювального сезону турбує одне: фінансовий стан підприємств, передусім оплата за енергоносії, за природний газ. На сьогодні рівень оплати підприємств теплокомуненерго газопостачальникам становить 37% — це дуже мало. Цією проблемою стурбований і Прем’єр-міністр. Тож нині триває робота над тим, щоб розібратись у ситуації й підняти рівень проплат за енергоносії.

— Але ж люди розраховуються з теплоенергетиками за надане тепло, куди ж діваються кошти?

— Справді, населення платить понад 90%. Однак тарифи не покривають витрат. Плюс на місцях, як показує аналіз, низька платіжна дисципліна. Нині наша мета — допомогти керівникам ТКЕ оптимізувати витрати. Завдання — підняти відповідальність керівників ТКЕ, органів місцевого самоврядування, влади у питаннях платіжної дисципліни. Другий напрям — розібратися у структурі витрат і їх оптимізувати.

— Однак держава компенсує різницю в тарифах?

— Так, але ми з вами вже говорили, що це тільки енергоресурсна складова. Вона в кожній області власна: в одній 30%, у другій — 40%, є такі, що й 60%. Ось там частково держава й компенсує різницю. Але ж не на весь тариф. А керівники підприємств мають усвідомити і свою відповідальність. Бо буває, що, приміром, в одного теплокомуненерго 25 мільйонів гривень на рахунку, а керівник за газ заплатив лише один мільйон, тобто приблизно 4%. Думає, посварять, та й усе. А тим часом у нього упали обсяги подачі тепла, триває відключення соціальної сфери, бо вона переходить на автономне теплопостачання, а чисельність працівників ТКЕ зросла на 70 осіб.

Науковці доводять, а я з практики знаю, що за рахунок тільки організаційних заходів на підприємстві можна знизити витрати на 3—5%. Окрім того, потрібно проаналізувати тендерні закупівлі, щоб не було зловживань. Тобто слід здійснити комплекс заходів. Ми вже маємо розрахунки щодо кожної області, щодо кожного підприємства: скільки вони повинні платити. І наводитимемо порядок у цій сфері.

І ще одне важливе питання — претензійна робота. Як показує практика, роботу з боржниками не скрізь ведуть як слід або вибірково. Наприклад, один керівник ТКЕ на школу чи дитсадок, які йому заборгували, по кілька разів до суду подає, зате банк-боржник чи ресторан, чи винзавод зовсім не чіпає. Чому? Вони ж не збиткові. Пояснює: не встиг. Такий вибірковий підхід викликає різні міркування. У цій роботі підхід повинен бути до всіх однаковий.

Треба чітко розуміти, хто за що відповідає в нашій державі. Зауважу, що нині комунальні підприємства Мінрегіону прямо не підпорядковуються, хоч тільки-но виникають якісь питання, їх адресують нам. Проте за законом комунальні підприємства підпорядковуються органам місцевого самоврядування. Отже, міський голова відповідає і за якість житлово-комунальних послуг, і за ефективне використання міської власності. А прокуратура має виконувати нагляд за тим, як використовується ця власність, і якщо є проблеми — притягувати міських голів до відповідальності. На жаль, це робиться далеко не скрізь.

Кожен має нести відповідальність за свою ділянку роботи, як це прописано в законах. Кожен повинен знати, за що він відповідає, і те робити. Тоді буде порядок.

«Пряму лінію» підготувала і провела Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»

До речі.По закінченні прямої лінії Мінрегіон надіслав запит щодо звернення Олекси Шияна до Оболонської райдержадміністрації. Звідти повідомили, що з 8. 07. 2013 р. по 22. 07. 2013 р. постачальна компанія ПАТ «Київенерго» проводила планові випробовування теплових мереж із перевіркою їх на щільність. Під час випробовувань було виявлено пошкодження розподільчої тепломережі від Ш-28, яка забезпечує послугою з гарячого водопостачання 8 житлових будинків, зокрема, й будинок під № 54-в на вулиці Північній. Ремонтні роботи з усунення пошкодження завершені 29. 08 2013 р. Надання послуги з гарячого водопостачання відновлено і нині будинок забезпечено гарячою водою. Про це повідомила прес-служба Мінрегіону.

ДОСЬЄ «УК»

Григорій СЕМЧУК. Народився 1948 року в Гомелі (Білорусь). 1972 року закінчив Український інститут інженерів водного господарства, спеціальність інженер-будівельник. З 1985 року пов’язав свою трудову діяльність із житлово-комунальним господарством, працював на керівних посадах у цій сфері. Із 2013 року — перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Кандидат технічних наук, доцент. Заслужений працівник сфери послуг України. Нагороди: Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1988), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2013). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004).

ВАРТО ЗНАТИ

Роз’яснення Мінрегіону щодо розрахунків тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій

Розрахунок (формування) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюють підприємства відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01. 06. 2011 р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Порядок передбачає, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг, що визначений додатком до цього Порядку.

Цей перелік налічує 18 послуг, які слід обов’язково надавати для належного утримання та збереження житлового фонду, зокрема такі: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, технічне обслуговування ліфтів, поточний ремонт конструктивних елементів, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, поливання дворів, клумб і газонів, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води тощо.

Із власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення — невід’ємна частина договору про надання послуг.

Чинне законодавство передбачає, що порядок надання житлово-комунальних послуг (зокрема і послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), їхні якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Акт-претензію складають споживач та представник виконавця і скріплюють своїми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необ∂рунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як двоє споживачів.

Акт-претензія споживача подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачеві об∂рунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред’явленої претензії.

Згідно з вимогами чинного законодавства споживач має право одержувати, а виконавець послуг зобов’язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їхню вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок (режим) надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. 

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ на електронну адресу:  imrich@ukcc.com.ua.