«Як білий корабель, що плине хвилями. Навіть поручні зробили!» — одеська пенсіонерка Валентина Кабанова не може втриматися від поетичних метафор, ділячись враженнями від перебування в щойно відремонтованій лікарні. Поручні тут потрібні, бо це обласний очний госпіталь для інвалідів Другої світової війни. Та й про кораблі в тему, бо вирішальне слово в оновленні шпиталю сказали саме військові моряки. Американські.
Усе розпочалося кілька років тому. «В Одесі приймали наш корабель, — згадує військовий аташе ВМС США Шон Стівенсон. — Тоді ми разом із моряками та морськими піхотинцями вирішили підтримати цей проект».
А під час цьогорічних міжнародних навчань «Сі Бриз—2016», американські моряки на волонтерських засадах взяли безпосередню участь у ремонті. Загалом же він тривав від січня і до перших днів грудня. Виконували його коштом американського війська. Загальна вартість робіт становила приблизно 650 тисяч доларів.
За словами головного лікаря Ігоря Титаренка, «зі старого тут залишився тільки персонал». Замінили комунікації, старий паркет — на шведський лінолеум, обновили фасад споруди, що є історичною пам’яткою. «У вас якась азбестова речовина на даху, — згадує здивування ремонтників Ігор Титаренко. — У Європі вони вже не знають, що таке шифер». Замість нього поклали металочерепицю. Вікна встановили металопластикові.
Помітним технічним надбанням лікарні став факоемульсіфікатор — прилад для мікрохірургічного видалення катаракти.
Важливо, що під час ремонту шпиталь ані на день не припиняв роботи.
Надія Олександрівна є пацієнткою госпіталю вже два роки, тож може оцінити зміни: «Раніше руїна була, а нині як у раю живемо — тепло, є холодна і гаряча вода». А ще нормально годують і майже повністю забезпечують ліками. Коли вже старенькі, які отримують пенсію 1300 гривень, кажуть, що витрати на ліки є помірними — то це переконливо.
«Я на залізниці працювала, звільнилася до 2001 року, і мене з відомчої лікарні викинули, — скаржиться мені ще одна пацієнтка Оксана Петрівна. — А тут я як дитина війни, мене взяли, лікують, годують». Діти війни та ветерани Другої світової й учасники бойових дій є головним контингентом госпіталю. Він розрахований на 110 місць і майже завжди переповнений. Протягом року тут отримують допомогу понад 4 тисячі пацієнтів.
Обласна влада планує відкрити на базі шпиталю центр реабілітації учасників АТО. «В Одесі вже є військовий шпиталь, але він має право обслуговувати тільки чинних військових — пояснює в.о. голови Одеської облдержадміністрації Соломія Боровська. — Але є демобілізовані, які повернулися з війни, і немає в області лікарні, яка гідно може їх прийняти на реабілітацію». Щоб відкрити таку на базі очного шпиталю, потрібно буде, щонайменше, відремонтувати ще й другий поверх, а також збільшити комплекс послуг. На власні кошти область не розраховує. До вже виконаного ремонту вона змогла долучитися лише тим, що придбала нові меблі. Втім, в Одесі вже відбулася початкова конференція з планування українсько-американських навчань «Сі Бриз—2017». Може й наступного року пощастить «стрільнути» щось там в американців? Принаймні аташе ВМС США Шон Стівенсон зауважив, що співробітництво США і України на фінансуванні офтальмологічного шпиталю не завершується.
Ми в Google+