Нещодавно НАЕК «Енергоатом» та американська компанія Westinghouse домовилися продовжити ще на 5 років — до 2020-го — чинний контракт на постачання ядерного палива для українських АЕС. Чергове завантаження відбудеться наприкінці цього — на початку 2015-го, повідомив голова Держатомрегулювання Сергій Божко.

Не Росією єдиною

Співпраця з Westinghouse унеможливить залежність України від монопольного постачальника — підрозділу ТВЕЛ компанії «Росатом». Виконавцем договору, як і раніше, буде шведський підрозділ Westinghouse Electric Sweden AB. Пролонгація договору, за словами президента Westinghouse Electric Company Дені Родеріка, це свідчення якості їхнього продукту, а також ще одне підтвердження того, що з його використанням на Южно-Українській АЕС (ЮУАЕС) не було ніяких проблем. Це довела і спільна інспекція «Енергоатому» та Westing?house. Сторони підтвердили: паливо Westinghouse можна безпечно використовувати, незважаючи на деякі проблеми з паливом компанії-конкурента.

Намагання України і надалі диверсифікувати поставки ядерного палива зумовило новий вибух в інформаційному просторі. Російські атомники впевнені: якщо на українських АЕС стоять реактори радянського проекту, то потрібно використовувати лише російське паливо, спеціально сконструйоване для власних реакторів. Водночас американський дизайн, на думку російських вчених, може призвести до виходу з ладу реакторів українських АЕС. Голова корпорації «Росатом» Сергій Кирієнко навіть заявив, що вибір американського партнера нібито зумовлено політичним рішенням. Хоча насправді два світові лідери змагаються за потужний ринок ядерного палива в Україні.

Щоб знайти золоту середину в цій непростій суперечці, та ще й на тлі воєнного вторгнення Росії в Україну, варто нагадати довготривалу історію співпраці з американською Westinghouse, початок якої закладено ще за часів президентства Леоніда Кучми з метою забезпечення альтернативними поставками палива наших атомних енергоблоків. Світовий досвід свідчить: в жодному разі атомна енергетика держави не може залежати лише від одного постачальника палива. Для України — це питання енергетичної безпеки, адже нині 15 ядерних енергоблоків виробляють майже половину всієї електроенергії держави.

Довгострокова співпраця

У 1999 році компанія Westinghouse стала співзасновником Центру проектування активних зон на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». У результаті коштом американської сторони Україна отримала науковоємні технології з проектування ядерного палива, активних зон реакторів, аналізу безпеки, ліцензування та використання ядерного палива. Це й стало початком проекту «Кваліфікації ядерного палива для України», що реалізується відповідно до угоди між урядами України та США від 2000 року та має на меті диверсифікувати поставки ядерного палива.

У серпні 2005 року на 3-й енергоблок Южно-Української АЕС завантажили перші шість паливних збірок ТВС-W американської Westinghouse, які працювали поряд із російськими касетами. У березні 2008-го «Енергоатом» підписав з Westinghouse Electric Sweden AB комерційний контракт на забезпечення упродовж 2011—2015 років свіжим ядерним паливом від 3-х до 6-ти енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000.

2009-го американці надали ще 42 паливні касети для 3-го блоку ЮУАЕС, які до кінця березня 2010 року були повністю завантажені в реактор. Тоді президент «Енергоатому» Юрій Недашковський заявив, що цей проект «став найуспішнішим серед усіх міжнародних проектів, реалізованих в українській атомній енергетиці». Фінансування здійснювали в межах Міжнародної програми з ядерної безпеки США.

На початку 2011 року в рамках чинного комерційного контракту з Westinghouse завантажено першу партію ядерного палива ТВС-W у 3-й блок реактора ЮУАЕС — у його активній зоні розміщено (поряд з російськими) 84 касети, тобто понад половину загальної кількості паливних збірок (усього в активній зоні реактора — 163 збірки).

У травні 2011-го надходить і друга комерційна партія палива ТВС-W, призначена для активної зони енергоблоку №2 ЮУАЕС. Отже, на двох блоках триває дослідна експлуатація ТВС-W. Але у квітні 2012-го під час перевантаження палива на енергоблоках №2 і №3 помітили паливну збірку виробництва Westinghouse з пошкодженими дистанціонуючими решітками. І хоча пошкодження ті були тільки на елементах каркасу і не мали жодного дефекту на паливних стрижнях, в яких розташовані уранові таблетки, в інформаційному просторі здійнявся шалений галас. Але розгерметизації касет не було, а значить, не було і виходу радіації. Проте, з огляду на радіаційну безпеку, «Енергоатом» ухвалює рішення більше не завантажувати свіже паливо ТВС-W, тому подальше підживлення активних зон цих блоків здійснюють російським паливом, що було у резерві. Водночас на цих же блоках продовжують подальшу експлуатацію американських касет, відповідні дозволи було надано Держатомрегулювання.