Про це в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповів заслужений лікар України полковник медичної служби Ростислав ГИБАЛО.

— Тепер у зоні АТО працюють чотири повноцінні мобільні госпіталі, з яких поранених та травмованих після надання їм допомоги евакуюють до двох стаціонарних військових госпіталів — у Харкові та Дніпрі. Дуже підтримують фахівці обласної лікарні імені Мечникова з Дніпра. Після надання необхідної допомоги пацієнтів евакуюють до інших військово-медичних клінічних центрів.

Великий вклад зробили цивільні лікарні, розташовані в зоні АТО. Це вже з часом за кожним із мобільних госпіталів закріпили зону відповідальності. І до кожного госпіталю прикріпили по 3-4 райлікарні. За рахунок працівників госпіталів сформували бригади підсилення, які складаються з хірургів, травматологів, анестезіологів та за потреби підсилюються нейрохірургом, судинним хірургом і терапевтом. Якомога швидше наближали спеціалізовану допомогу до поля бою. Завдяки цьому врятували багато життів, уберегли від ампутації чимало кінцівок. У перші дні слово «ампутація» було чи не основним у лексиконі лікарів. Ви гадаєте, лікареві легко прийняти рішення про ампутацію? Ні. Під час найактивнішої фази боїв поранених і травмованих везли дуже багато. Світу білого не бачили за фізичним навантаженням. А ще й психологічні моменти треба було долати. Чули від бійців і їхніх рідних усяке. Зопалу видавали прямо в обличчя: «Вам би лише різати». Та згодом усі ми «підросли», — зазначив Ростислав Гибало.