Федір ЛЮДНИЙ
для «Урядового кур’єра»

Залізнична колія розділяє місто Кам’янку, що на Черкащині, на дві частини. В південно-західній частині — центр міста, а в північно-східній розташовані важливі міські об’єкти: управління Пенсійного фонду, дитяча лікарня, дитячий садок, паспортний стіл, РЕМ, інвентаризаційне бюро, інкубатор і великий житловий масив.

У базарні дні і години «пік» через залізничний перехід проходить велика кількість людей. Особливо небезпечним та незручним стає перехід в осінньо-зимовий період, зважаючи на крутий  підйом і спуск.

На цьому переході протягом останніх двадцяти років загинуло близько 20 людей. Розуміючи небезпеку, на яку наражаються мешканці міста і району, керівництво міста ще у 1990 році замовило проект підземного переходу під залізничним полотном. На той час зупинки «Геологічна» і близько не було. Проектно-пошуковий інститут «Дніпрогіпротранс» без затримки виготовив проектну документацію. Вартість будівництва обраховувалась в один мільйон 800 тисяч гривень.

У 90-ті роки ХХ століття втілити в життя цей проект не було можливості через економічну кризу. На початку ХХІ століття Одеська залізниця приступила до реконструкції залізничної колії вокзалів у Кам’янському районі. Керівництво міста і району скористалося цим і звернулося з проханням до Одеської залізниці побудувати підземний перехід тунельного типу. До речі, керманичі Укрзалізниці авторитетно обіцяли побудувати тунель. Проте керівництво Одеської залізниці, посилаючись на нестачу коштів, відмовило, хоча і було встановлено звукову та світлову сигналізацію.

Та люди і нині гинуть. Від імені і за дорученням кам’янчан я звернувся до газети «Урядовий кур’єр». 27 травня 2004 року була опублікована замітка «Гинуть люди в переході». Її ми надіслали Одеській залізниці, Міністерству транспорту і зв’язку. У серпні до Кам’янки прибув представник Одеської залізниці. Минуло небагато часу, і надійшла відповідь: «Повідомляємо вам, що 11 серпня 2004 року відбулося засідання спільної комісії представників залізниці та райдержадміністрації, на якій вирішено включити у план фінансування 2005 року будівництво пішохідного переходу тунельного типу. В. о. начальника залізниці В. О. Вельченко».

У кам’янчан з’явилися паростки надії. Та віз і нині там.

У 2006 році загинуло двоє  людей. У період 2007-2013 років на переході загинуло 7 людей. 2014 рік тільки-но розпочався, а вже 23 січня на ньому загинула Одуденко З.І. 1953 року народження.

Починаючи з 2004 року, я близько 20 разів звертався до керівництва Міністерства транспорту, Одеської залізниці з питань будівництва підземного переходу на 239 км на зупинці «Геологічна». У 2010 році подав прохання до Черкаської ОДА включити це питання в план «Турбота», а керівників міста і району — включити у план соціально-економічного розвитку, але чомусь це важливе питання не вирішується.

Відповіді з міністерства і Одеської залізниці отримали такі: «… підземні пішохідні переходи під залізничними коліями не задіяні в технологічному процесі залізниці, а тому є об’єктами комунальної власності. Замовниками таких об’єктів виступають місцеві органи влади, а будівництво здійснюється за рахунок державного або відповідного місцевого бюджету. Генеральний директор В. І. Гладких».

Постає питання: чи може держава виділяти кошти на будівництво неіснуючого об’єкта будівництва?

Та надія зажевріла знову. Як повідомила газета «Трудова слава», народний депутат України В. А. Тимошенко обіцяє допомогти у будівництві тунелю.

Яка ж велика трагедія має статися, аби люди, які відповідають за позитивне рішення будівництва тунелю, врешті зрозуміли, що він справді життєво необхідний?