ПРОЕКТИ. У місті виношують намір облаштувати в центральній його частині етнографічне «Дике поле». Такий колоритний куточок отримає прописку на трьох гектарах нинішнього пустиря між вулицею імені 75-річчя ФК «Шахтар» та Нижньокальміуським водосховищем. Саме тут просто неба зберуть архітектурні споруди та предмети побуту багатьох народів, які в різні роки населяли край.

Не секрет: етномісто стане своєрідним аналогом відомого музею в Пирогові та інших схожих закладів, однак сліпо копіювати їх донеччани не збираються. За попередніми задумами, у майбутньому відвідувачі зможуть ближче ознайомитися тут із зразками культур українців, росіян, греків, німців, болгар, татар, кавказців тощо. Зокрема в «Дикому полі» зведуть козацькі курені, зимівники та причал, шинок, корчму, юзівські бараки для робітників, британський «хауз», де можна буде не тільки вивчати історію, а й ознайомитися з кухнями різноманітних етнічних груп.

 Як розповідає автор проекту Віктор Гриза, головна мета етнографічного міста — показати, що Донбас тривалий час був своєрідним «прохідним двором» — степом, через який пройшли чимало народів, історія яких залишилася тут назавжди. «Наш край виник аж ніяк не за часів Юза — 140 років тому, — переконаний він. — Задовго до цього в його історії були кімерійці, скіфи, сармати, а ще гуни, алани, печеніги. Затим почалася колонізація: край заселили серби, і з’явився Слов’яносербський район на Луганщині. А згодом Катерина ІІ запросила сюди греків, і тепер на території Донбасу — 15 грецьких сіл. Ці народи та всі інші зробили великий внесок у менталітет нашого краю, сформували той самий особливий донецький характер».

У міській раді ще торік схвалили й підтримали цікаву ідею створення етнографічного міста. Нині вже розробляють проектну документацію, визначають точні межі музею й триває активний пошук інвесторів.