Розміщуючи спеціальні сенсори на гомілках футболістів, їхньому одязі і власне на м’ячі, вчені намагаються зібрати дані, які згодом зберігаються, обробляються і аналізуються за допомогою нових технологій. На основі цих даних тренери розробляють шляхи для поліпшення гри. Робочі параметри (такі, як швидкість, прискорення і контакт із м’ячем) обчислюються у реальному часі для окремих гравців та всієї команди і візуалізуються за допомогою інтерфейсу.
«Датчик розташовується, у певному сенсі, на тілі гравця: чи то на взутті, чи на футболці тощо. Дані передаються в реальному часі у базу даних через спеціальні антени, які розташовуються неподалік, сигнал у них – дуже потужний, тому сила випромінювання на гравців – мінімальна», – розповідає менеджер інноваційної системи Бернд Лейкер.
Антени передають дані з датчиків до бази запам’ятовування. Ці дані використовуються для персоналізації стратегії тренування відповідно до сильних і слабких сторін кожного гравця і допомагають створювати максимально ефективний план тренувань. Ця інформація також може використовуватись для зменшення ризику кількості травм і, зрештою, для поліпшення загального рівня гри.
«Це підтверджує те, що я відчуваю суб’єктивно, а також дає уявлення про щось, чого я не можу ані помітити, ані виміряти. Наприклад, якщо я бажаю виміряти час між пасами м’яча до того, як було забито гол, то це для того, щоб зрозуміти, чи це тривало відносно швидко чи відносно довго. Якщо я матиму дані про всі паси аж до голу під час тренування, я можу зробити необхідні висновки перед початком наступного тренування і використати їх у роботі», – каже тренер Юліан Наґель Сманн.
Таким чином, ця технологія дозволяє тренеру створити на планшеті картину індивідуальної гри кожного футболіста.
Ми в Google+