Уродженця Львівщини Петра Федуна ще студентом-медиком радянські «визволителі» Західної України мобілізували на фінську війну. Лейтенантом-артилеристом він обороняв Одесу, потрапив у полон, дивом вирвався з нього й далі вчився на лікаря.

Однак врешті-решт довелося рятувати людей не від хвороб, а від зомбування більшовицьким агітпропом. Чоловий політвиховник ОУН-УПА  та керівник бюро інформації Головної Визвольної Ради полковник Федун (псевдо Полтава) у складних умовах підпільно-партизанської війни доклав неймовірних зусиль для поширення серед українців малоприємної для більшовиків правди.

Узимку 1949—1950 років лише у Дрогобицькій області діяли понад 100 повстанських друкарень, загальний наклад продукції яких перевищив 300 тисяч листівок і брошур. Регулярно виходила в ефір підпільна радіостанція «Афродіта», а публіцистика Федуна про «безкритичність панівної групи до самої себе» і «патріотизм щоденної тяжкої праці» на довіреному тобі місці нині актуальні як ніколи.

В облаві на ненависного більшовикам Полтаву задіяли майже 5 тисяч солдатів, яким врешті-решт вдалося виявити в лісі ретельно замаскований бункер. Його оборонці полягли в бою, навіки залишившись із рідною Україною.