Проблема пошуку першого робочого місця для випускників вишів, та й для молоді взагалі, не втрачає в Україні своєї актуальності. Адже здебільшого молодь у пошуках роботи — це амбітні люди, які вважають себе фахівцями в обраній справі. Чого гріха таїти, шукаючи, куди докласти працю рук та голів своїх, вони часто бажають одразу якщо не посісти керівне крісло, то хоча б обійняти посаду й отримувати високу зарплату, якої вистачить на прожиття, а також на недешеву сучасну техніку, гідний відпочинок тощо. Та не завжди запити збігаються з пропозицією. Адже роботодавці не бачать сенсу платити одразу багато тому, в кого немає практичного досвіду. Як розв’язують цю проблему в столиці України, розповів директор Київського міського центру зайнятості Віктор Сухомлин під час «круглого столу» «Молодіжне безробіття в столиці: профілактика та перспективи зайнятості».

— За даними Всесвітнього економічного форуму, у світі серед 1 мільярда 200 мільйонів молодих людей віком від 15 до 24 років 357 мільйонів ніде не працюють і не навчаються. А за даними Євростату, рівень безробіття серед молоді Євросоюзу — майже 23%. Зокрема в Греції — 55%, Іспанії — 53%, Латвії — 28%, Німеччині — 8%, — поінформував керівник Київського ЦЗ.

І додав, що за інформацією Держстату, нині рівень безробіття серед молоді в нашій країні становить 11%, а конкретно в столиці — 7,2%. Відсоток чималий, але це й зрозуміло, адже саме молодь без досвіду роботи має всі шанси поповнити лави безробітних. Попри те, що молоді фахівці мають вищу професійну і територіальну мобільність у пошуку роботи, саме брак трудового досвіду робить їх менш конкурентними на ринку праці.

Серед причин, чому випускнику вишу навіть з червоним дипломом так важко знайти роботу, Віктор Сухомлин назвав нескоординованість ринку освітніх послуг і ринку праці та недосконалий механізм державного замовлення на підготовку кадрів, який нині не відповідає потребам регіональних ринків праці. Як результат, молодь змушена шукати роботу не за фахом і через деякий час після випуску звертатися до центрів зайнятості й проходити курси перекваліфікації.

Серед безробітних, які останнім часом зверталися до Київського міського центру зайнятості, кожен другий — молода людина віком до 35 років. З них 2% — це випускники шкіл, ПТУ та вишів. І порівняно з минулим роком кількість таких звернень зросла на третину. Кожна третя молода особа, яка скористалася послугами ЦЗ у 2013-му, знайшла собі роботу, а кожна п’ята пройшла професійну підготовку, перенавчання або підвищення кваліфікації за такими професіями, як перукар, закрійник, флорист, кухар, касир на підприємстві, касир ощадбанку, водій тролейбуса, трамвая, автобуса та інші.

Найбільший попит для підвищення кваліфікації серед молодих людей мають курси іноземної мови, зокрема англійської, а також менеджмент готельного господарства та приватного туристичного бізнесу з курсом ділової англійської мови, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, а також професії системного адміністратора, менеджера з обслуговування фізичних осіб, облік та аудит, комп’ютерна графіка, комп’ютерні технології для ІТ-спеціалістів.

Також цього року понад 10 тисяч молодих безробітних отримали в службі зайнятості профорієнтаційні послуги. А ще фахівці ЦЗ провели у школах 91 урок «Реального трудового життя», понад 200 тематичних бесід та групових консультацій для професійної орієнтації 8 тисяч учнів київських шкіл. Ще тисяча учнів здійснили 29 екскурсій на різнопрофільні підприємства столиці. Також у 318 навчальних закладах встановлено профорієнтаційні термінали.

— Середня зарплата, яку нині пропонують роботодавці випускникам профтехучилищ та вишів, у Києві становить близько 2800 гривень. Ми знаходимо таких роботодавців та відправляємо до них хлопців і дівчат, які не змогли самостійно знайти роботу. І ті молоді люди, які справді хочуть працювати, з чогось почати та набути досвіду, цим користуються. Згодом вони просуваються службовими щаблями, будують кар’єру, а відповідно, зростає і їхня зарплата. Та є серед тих, хто до нас звертається, і такі, які вважають, що закінчивши університет і маючи вищу освіту, а дехто й червоний диплом, гідні більшого. Таким молодим фахівцям я б порадив трохи вгамувати свої амбіції й правильно оцінити перспективу. Виходячи на відкритий ринок праці, не слід нехтувати ніякими пропозиціями, скажу більше — слід чіплятися за роботу, аби набути досвіду. Переконаний: якщо вчорашній студент покаже себе, роботодавець завжди оцінить і знання, і практичні навички, і сумління. І саме тоді зростатиме зарплата, будуватиметься кар’єра, — наголосив Віктор Сухомлин.