ТРАДИЦІЇ. Сьогодні вшановуємо засновника Києва і святом Калити починаємо низку зимових розваг. «О святий, добрий Андрію, я лишень на тебе маю надію! Дуже хочу знати, звідки нареченого маю виглядати!» «Святий Андрію, допоможи, судженого мого покажи! Дай, Боже, шлюбу дочекати, мене з Іванком звінчати». З цими словами після опівночі дівчата звертаються до святого, аби дізнатися про свою долю. І хоча церква засуджує ворожіння, вона так і не змогла здолати народні звичаї, які злилися із християнським вшануванням апостола Андрія Первозваного. 

Відкусити шматок Калити не так вже й легко. Фото з сайту about-ukraine.com

Українці особливо відзначають його як засновника Києва, бо саме Андрій, проповідуючи нову віру, пройшов шлях угору по течії Дніпра до місця, де нині розташована столиця України. «Повість временних літ» розповідає легенду, як святий Андрій, відпочиваючи на березі Дніпра, сказав своїм учням, що саме тут з’явиться велике місто і багато церков, благословив ці пагорби, хрест поставив і помолився Богу. На його честь князь Всеволод Ярославович заклав храм на високому березі Дніпра.

Свято Андрія, що поєднує християнські та язичницькі традиції, розпочинає низку зимових народних розваг, які українці дуже люблять за можливість повеселитися та побешкетувати. Головний атрибут андріївських вечорниць — медовий пряник Калита. Це великий корж із діркою посередині, який прив’язували на шнурку до стелі. Його охороняв найвищий хлопець, інші ж намагалися відкусити від нього шматок. Кому це вдавалося, той мав щасливо одружитися. Під час вечорниць ще пекли балабушки. Дівчата ротом носили воду для тіста, а хлопці їх смішили. Коли булочки були готові, їх розкладали і заводили собаку. Чию балабушку він першою з’їсть, та першою заміж і вийде. Багато спроб зазирнути в майбутнє пов’язано з рахуванням — чи то дров в оберемку, чи кілків в огорожі. Парне число віщувало швидке заміжжя. Коли гуляння закінчували і вкладалися спати, ворожіння не припинялося. Перед сном зазирали в дзеркало, аби побачити судженого. Вкладали пояс на голову, аби наснився у віщому сні майбутній чоловік.

З усіх традиційних зимових гулянь свято Андрія  — найбільш цікаве і багате на обряди та дійства із чарівним українським колоритом.