ІНІЦІАТИВА

Сумська дирекція «Укрпошти» створила раду ветеранів, яка об’єднає колишніх  і нинішніх поштовиків

 

Як зазначає головний поштовик Сумщини Володимир Криштоп, без збереження і використання досвіду минулого годі розраховувати на успіхи в майбутньому. Тож і вирішили як надійну підмогу максимально залучати до нинішніх справ тих, хто вже на заслуженому відпочинку, однак має порох у порохівницях.

Головні принципи

Під час зустрічі з ветеранами наголошували, що протягом останніх років втілювалися два головних принципи щодо працівників: створення належних виробничих умов та підвищення заробітної плати. Для реалізації першого дирекція зробила все від неї залежне, й тепер з упевненістю можна сказати, що сумські поштовики працюють у комфорті, затишку й теплі.

Підвищення ж заробітної плати залежить від багатьох чинників. Пошту знають, їй довіряють, її клієнти впевнені, що тут забезпечать найвищий рівень обслуговування. Однак, як відомо, досконалість не має меж, і сумські зв’язківці завжди прагнуть більшого. У цьому, сподіваються в дирекції, допоможе рада ветеранів.

Володимир Криштоп каже, що нове формування буде тим ядром, довкола якого гуртуватимуться люди, котрим не байдуже майбутнє пошти, котрі знають, як саме можна допомогти підприємству і готові підставити плече.

«Рада нас підтримає»

Однак Сумська дирекція не тільки просить допомоги у ветеранів. Передусім поштовики засвідчують своє прагнення й готовність допомогти пенсіонерам. В області багато колишніх зв’язківців, які не залишаються поза увагою нинішнього керівництва. Їх  вітають на свята, в ювілеї, допомагають у скрутних ситуаціях. Рада ж тільки активізує і систематизує цей взаємозв’язок. Підтримує директора й голова обласної профспілки працівників поштового зв’язку Тетяна Євдокимова: «Нещодавно ми вітали із ювілеєм ветерана Лідію Зеленську, яка пошті віддала все життя. Це обов’язок тих, хто перейняв трудову естафету від старшого покоління. Часто пенсіонерам потрібна просто увага,  відчути себе потрібними, і значення ради в цьому важко переоцінити».

«Безперечно, не все вимірюється грошима. Надзвичайно приємно, що про нас не забули, повернули у вир життя», — каже колишній заступник директора з технології Алла Горбатенко. До сказаного Алла Іванівна додає: «Пошта жіночого роду, й працюють тут переважно жінки. Ми емоційні, чутливі, нам важче, коли усвідомлюємо, що вранці не треба поспішати на роботу, і залишаємося наодинці із собою. У цьому рада особливо потрібна і доречна».

Від задуму —  до справи

На зустрічі йшлося не тільки про можливості й перспективи. Поштовики як люди справи одразу почали планувати діяльність на найближчий час. «Ми робимо ремонти, запровадили автоматизоване сортування кореспонденції, втілюємо проекти, яких до нас не робили, наприклад, організовуємо в місті клуб філателістів. Чому б не провести для ветеранів екскурсії, показати, в яких чудових умовах працюють сьогоднішні зв’язківці? Залучимо їх і до розвитку філателії. І на загальноукраїнський поштовий форум, який незабаром відбудеться, повинні поїхати ветерани, аби бути в курсі останніх поштових новин», — визначає  найближчі пріоритети Володимир Криштоп.

Перша зустріч задала хороший тон подальшій роботі. Затишну неформальну атмосферу «доповнив» смачний домашній пиріг. Тобто ще до остаточного затвердження установчих документів рада ветеранів, обравши керівництво, почала виконувати свою головну функцію — об’єднувати колишніх і нинішніх поштовиків у єдиний колектив.

 

ПРЯМА МОВА

Лідія ЗЕЛЕНСЬКА,
колишній заступник начальника Сумського поштамту:

— Дуже хотіла прийти на зустріч, але, як і багатьох у такому віці,  підвело здоров’я. Справа, яку розпочали, — корисна і потрібна.  Останніми роками дирекція завжди згадує про своїх ветеранів. Це дуже приємно, ми завжди готові поділитися досвідом, розказати, як працювали, адже багато хто пошті віддав по 40—45 років життя.

Григорій ВОРОБЙОВ,
завідуючий господарством Сумської дирекції:

— У нас нині багато поштовиків-ветеранів. У Білопільському районі, наприклад, 22 учасники Великої Вітчизняної війни, у Сумському — 44. Дзвоню до Великої Писарівки, запитую, скільки у вас поштовиків — учасників Великої Вітчизняної. Кажуть, що немає таких. Як немає? Може, просто не знаєте? Прикро, що люди віддали пошті все життя, а про них навіть не згадують. За допомогою ради неодмінно налагодимо зв’язки з кожним ветераном.