• Катерина МАЦЕГОРА

    Нинішнє покоління диктує нові правила в освіті

    Першої п’ятниці жовтня, коли працівники всіх середньоосвітніх навчальних закладів готові із щирими усмішками та відкритими обіймами приймати гостей та їхні привітання напередодні Дня працівників освіти (його ще називають Днем учителя), Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переступив поріг спеціалізованої школи I—III ступенів №148 ім. Івана Багряного.

    Його візит сприймали як інспекцію. Його слова найменше можна було зарахувати до захоплень-компліментів. На столичній вулиці Будівельників, 37 особливо поглиблено вивчають українську мову і літературу. І в цій установі зібралися для зустрічі із главою уряду директори столичних шкіл, які стали переможцями відкритого конкурсу. Один із 22 лідерів добору — директор школи №148 Сергій Горбачов. Такий конкурс буде не лише в Києві. Чернівці вже готуються перейняти досвід столиці.

  • Коли час іде на хвилини

    Нещодавно затверджена указом Президента Воєнна доктрина нашої держави стала основою для формування воєнно-медичної доктрини. Про це на урядовому брифінгу з питань медичного забезпечення Збройних сил повідомив заступник міністра оборони Юрій Гусєв.

    З огляду на те, що вітчизняна армія починає розбудовуватися за стандартами НАТО, оборонне відомство спільно з Комітетом Верховної Ради з питань охорони здоров’я, експертним середовищем, волонтерами, військовими медиками, які оперували поранених у польових умовах і шпиталях, виробили нову систему, нове бачення і нову стратегію розвитку військової медицини, які й відображено у цьому принципово новому для країни документі. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    І сяк і так — не розмитнюється лак

    На робочому столі начальника відділу постачання сумського ТОВ «Імпульс» Анатолія Зябіна товста тека документів, у кожному з яких ті чи ті аспекти майже річного листування.

    З одного боку, підприємство вимагає від сумських митників і керівництва Державної фіскальної служби України юридично справедливого підходу до класифікації імпортованого ними композиційного лаку, з другого — працівники митниці наполягають на правомірності зміни товарного коду, який вони застосовують з торішнього грудня і яким позначають продукцію підприємства. 

  • Микола ШОТ

    Шведська філософська сага з карпатського піднебесся

    Це  дебютна робота режисера Вікторії Трофіменко. Майже рік фільм розвивав свою, так би  мовити, фестивальну кар’єру. Його відібрали одразу на три кінофестивалі класу «А»: в Індії, Китаї та Росії. У Москві він удостоївся «Срібного Святого Георгія» за найкращу жіночу роль, яку зіграла Наталія Половинка, і приз журі кінокритиків. На інших творчих конкурсах у різних країнах ця картина здобула нагороди за найкращі дебют, сценарій, операторську роботу і приз журі.  

     Прикметно, що фільм зняли за романом «Джмелиний мед» шведського письменника Торгні Ліндгрена. Але глядач потрапить не на скандинавські простори, а в українські Карпати, літературні брати Гадар та Улоф матимуть у кіно ймення Станіслав і Войтко. Пані Вікторія вдало адаптувала філософську сагу до наших національних реалій.

  • Український самородок зробив те, чого не придумали кращі голови світу

    90 років тому, у свої 25, наш співвітчизник Борис Грабовський винайшов електронне телебачення. Чому ми не здатні шанувати своїх геніальних співвітчизників? Ні, не Тараса Шевченка, Лесю Українку чи Івана Франка. З цим порядок. Мова про винахідника електронного телебачення Бориса Грабовського. Відповідно до правил Міжнародної конвенції про винаходи, датою його пріоритету (реєстрація патенту) визначено 9 листопада 1925 року, через кілька місяців буде 90-річчя!

    Позаторік у радіоефірі прозвучав черговий диктант з української мови. У тексті, що мав назву «Піонер на ниві електроніки», йшлося про винахід електронного телебачення. Тобто про нашого співвітчизника українця Бориса Грабовського, сина відомого  поета-демократа Павла Грабовського, якого царська «охранка» запроторила на каторгу в Сибір. Там за рік до смерті батька й народився майбутній технічний геній. 

  • У космос — з українською піснею

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

    Безлегіонерський патріотизм

    Схимник-гусар проти гасителів духу

    Спалений поет 

  • А Селезньов таки голова!

    Перемога в Тронхеймі над багаторазовим чемпіоном Норвегії «Русенборгом»   надзвичайно важлива для «Дніпра» і для Євгена Селезньова особисто. Поки що у нинішньому єврокубковому розіграші забиває за команду лише він, а УЄФА вже номінувала українського голеадора на звання кращого за тиждень.

    Щодо  звітного матчу, то його початок  за дніпропетровцями, які з перших хвилин напружували норвезьку оборону, створюючи раз по раз небезпечні моменти. Окремої уваги заслуговує епізод на 11-й хвилині матчу, коли після подачі кутового у виконані Ротаня м’яч потрапив у руку футболіста норвезької команди. Проте арбітр на цей момент не зреагував, повідомляє офіційний сайт ФФУ. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    «Це ви в Києвах такі розумні»

    Нещодавно поховав дядину в Чигирині. Важку скорботну поїздку підсилила бідність населення цього історичного знакового для українців міста на Черкащині. На поминальному обіді (на такі трапези ходять люди, які хоч раз на день хочуть ситно попоїсти) почув від сусідів покійниці, що працювати вдома їм фактично ніде. Тож засоби до існування мають лише ті, в чиїх сім’ях хтось із дорослих працює в Києві.

    Дочка дядини, залишившись уже одна в осиротілій батьківській хаті із сином-дошкільнятком, теж відправила чоловіка на заробітки до столиці. Приїжджає додому, розповіла, не щовихідних, бо заощаджує гроші на... дрова! «Машина їх, — плакала за мамою та від злиденного життя молода жінка, — коштує 3000 гривень! Її спалюємо ще до настання справжніх холодів. Тож потрібно купити як мінімум ще дві, щоб не замерзнути в морози.

  • Чому міста втрачають обличчя

    Київ відстає від східноєвропейських столиць на 10—15 років. Тим часом у портфелі містобудівників багато пропозицій щодо розвитку столиці, однак це нікому не цікаво. Головна мета забудовників — швидко побудувати і продати.

  • Галина ІЩЕНКО

    Дзеркальне табу на перельоти

    Про рішення Державіаслужби України від 29 вересня цього року про заборону польотів у нашу країну з 25 жовтня російських авіакомпаній (щоправда, не всіх, проте їхній перелік чималий), які потрапили під санкції у зв’язку з відповідною ухвалою Ради нацбезпеки та оборони та підписаним указом Президента, йшлося цими днями чимало. Ми ж спробуємо проаналізувати цей крок влади щодо позитиву та негативу від нього для нашої держави та її громадян.

    Як відомо, російське міністерство транспорту дало доручення компанії «Росавіація» скерувати листи українським «колегам по небу» про заборону використання ними повітряного простору РФ також із 25 жовтня. Так обмеження та заборони стали дзеркальними — тобто з обох боків.