На робочому столі начальника відділу постачання сумського ТОВ «Імпульс» Анатолія Зябіна товста тека документів, у кожному з яких ті чи ті аспекти майже річного листування.

З одного боку, підприємство вимагає від сумських митників і керівництва Державної фіскальної служби України юридично справедливого підходу до класифікації імпортованого ними композиційного лаку, з другого — працівники митниці наполягають на правомірності зміни товарного коду, який вони застосовують з торішнього грудня і яким позначають продукцію підприємства.

Ціна питання — майже 2 мільйони гривень щомісяця, точніше — 202 євро за тонну (загалом упродовж місяця «Імпульс» імпортує близько 400 тонн лаку), які заводчани мають сплачувати як акцизний податок.

Це тільки по сумському підприємству. Загалом до складу Асоціації українських виробників лакофарбової продукції входять 24 підприємства, які торік виробили її 220 тисяч тонн на суму майже 400 мільйонів доларів, що становить 80% потреб внутрішнього ринку.

Анатолій Володимирович наголошує: якби вимога грунтувалася на чіткій правовій основі і регламентувалася юридичними документами чи положеннями, не було б жодних нарікань. Бо порядок сплати податків і акцизного збору для всіх один, і його потрібно дотримуватися.

Але насправді виходить, що «закон як дишло: куди повернеш — туди й вийшло».

Спочатку  була записка. Доповідна

3 грудня минулого року в. о. директора департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Валерій Мальнов подав доповідну записку тодішньому керівництву Митної служби України і водночас розіслав її регіональним митницям як директиву.

У ній на основі проведеного аналізу митних оформлень товару «сировину для виготовлення лакофарбових матеріалів» за період з 2012 року по листопад 2014-го запропоновано переглянути код лаку алкідного просочувального напівфабрикатного КЛ-030 W. Якщо раніше він значився під товарною позицією 3208 (лаки та фарби), то тепер має переміститися до групи 2710 (нафта або нафтопродукти).

Пропозицію зумовили результати експертиз і висновків, з яких чи не найголовніший — це «резерв для податкових надходжень митних платежів до Державного бюджету».

Прагнення цілком умотивоване і зрозуміле, хоча дещо сумнівне з огляду на юридичну правочинність. Адже щоб змінити код згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньо економічної діяльності (УКТ ЗЕД), а він грунтується на висновках Всесвітньої митної організації (саме ним послуговуються світові виробники цього виду продукції), потрібно заручитися додатковим роз’ясненням цієї поважної інституції.

Так, у відповіді Асоціації українських виробників лакофарбової продукції Валерій Мальнов у листі від 14 березня нинішнього року повідомив, що «у зв’язку з численними запитами суб’єктів ЗЕД  щодо класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, аналогічних вищезазначеному, ДФС з метою забезпечення однакових підходів до їхньої класифікації підготувала запит до Всесвітньої митної організації (ВМО)».

У цьому листі зазначено, мовляв, поки що рішення про зміну коду призупинено і відповідні повідомлення надійшли на адресу Харківської, Запорізької та Сумської митниць.

Усе б нічого, якби не одне але: жодна з цих митниць такого розпорядження не одержувала й надалі нараховувала акцизний податок на імпортований лак як на паливо.

Виробники почали протестувати проти зміни коду. А 18 травня ДФС України надіслала на адресу митниць нового листа «Про класифікацію згідно з УКТ ЗЕД сировини для виготовлення лакофарбової продукції». В ньому йдеться про те, що на надісланий запит секретаріат Комітету з гармонізованої системи (КГС) ВМО «схильний розглядати класифікацію таких товарів у товарній позиції 3208» (у тій, що й раніше. — Прим. авт.).

Тобто ВМО як авторитетна світова організація підтвердила правомірність класифікації, яку затверджено офіційно і не можуть переглядати від нагоди до нагоди.

Водночас ухвалено рішення про розгляд порушеного питання під час однієї з наступних сесій КГС, аби результати зафіксувати у Компендіумі класифікаційних рішень.

Тож юридичні аспекти врегульовано, залишається дочекатися відповідного засідання та висновку ВМО.

Встати,  суд іде!

Але події розвивалися за іншим сценарієм, насамперед судовим. Товаровиробники почали звертатися до представників Феміди, щоб з’ясувати, хто і на якій підставі правий.

Результати суперечливі, зумовлюють більше запитань, аніж відповідей.

Так, судові засідання у Харкові і Запоріжжі закінчилися на користь позивачів, і місцеві виробники лакофарбової продукції й надалі імпортують лак за кодом 3208, не сплачуючи акцизного податку.

А ось у Сумах вердикт прямо протилежний, тому ТОВ «Імпульс» звернувся до Харківського апеляційного суду, який визнав його правоту.

Утім, ухвалою Вищого адміністративного суду (ВАС) України від 30.07. 2015 № К/800/34741/15 зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 1 липня 2015 року до закінчення касаційного розгляду справи.

Що ж це за судочинство, за яким сумське підприємство в межах одного контракту сплачує різні суми податку: в одному варіанті без акцизу, в другому — з ним?

Як говорить Анатолій Зябін, закордонні партнери підприємства з європейських країн не можуть зрозуміти, звідки беруться такі правочинні ребуси і головоломки.

Не можна не помітити різночитань і у відповідях та роз’ясненнях Сумської митниці, що надходять на адресу ТОВ «Імпульс». Ось одне з рішень про визначення коду товару від 8 вересня цього року, в якому на першій сторінці у графі (дані митної декларації, за якими задекларовано товар) йдеться про «лак напівфабрикатний композиційний КЛ-030 W» з подальшою характеристикою його хімічних та інших особливостей. Його зазначено під кодом 3208. Через абзац, але вже на другій сторінці, у графі (висновки митниці) значиться під іншим кодом — 2710, хоча товар один і той самий.

УКТ ЗЕД чітко розмежовує ці дві позиції.

«Імпульс»: пульс ледь відчутний

Таке протистояння надзвичайно виснажливе насамперед для підприємства. Результати невтішні: впродовж нинішнього року обсяги виробництва знизилися майже вдвічі, відповідно зменшилися суми сплати  податків та різних видів відрахувань, які раніше становили 8—12 мільйонів гривень на рік.

Із півтори сотні робітників значна частина мусить іти в неоплачувані відпустки, а тих, хто залишається, дирекція намагається зайняти бодай якоюсь роботою. Та яка користь від того? І це при тому, що представники підприємства неодноразово зустрічалися з керівництвом Митної служби України, брали участь у засіданні Митного комітету, прохаючи втрутитися в ситуацію.

Анатолій Зябін говорить, що сумські митники зазвичай рекомендують… звертатися до суду. Та хіба можливо подавати 3—4 позовні заяви за місяць (відповідно до кількості поставок товару)? Адже кожна справа — це засідання, поїздки до Харкова (у разі апеляцій, які неодмінно будуть), втрачений час, нерви, значні фінансові витрати.

Одне слово, «перспективний» варіант уже випробуваний.

Утім, можна оформлювати митні вантажі не на сумській ділянці, а на… харківській чи запорізькій. Щоправда, задовго, та що вдієш.

Недавно звернулися до Сумської обласної прокуратури, народного депутата від Сумщини Олександра Сугоняки, який підготував відповідний запит «Урядового кур’єра». Очевидно одне: за будь-яких обставин не буває двох правд. Але поки що в Харкові і Запоріжжі вона одна, а в Сумах (і не тільки), де працюють такі самі виробництва, інша.

ФАХІВЦІ КОМЕНТУЮТЬ 

Ось офіційне роз’яснення Сумської митниці, надіслане на запит «УК» (з незначним скороченням):

♦ «Сумська митниця ДФС направила зразки товару «Лак напівфабрикатний композиційний КЛ-030 W»  на дослідження  до Харківського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів.

♦ У Висновку від 24.12.2014 зазначено, що він становить собою розчин ароматичних вуглеводневих смол (нафтополімерні смоли), розчинених в органічному розчиннику (аліфатичних вуглеводнях). Вміст летких сполук 97,6±0,2 мас.%. За визначеним фракційним складом та температурою спалаху проби  відповідають терміну «уайт-спірит» згідно УКТ ЗЕД.

♦ Згідно з ТУ 2311-001-11076325-2014  лак КЛ-030 W не є лаком, як це передбачено товарною позицією 3208 УКТ ЗЕД, а призначений для корегування складів лакофарбової продукції у промисловому виробництві.

♦ На підставі вищезазначеного, керуючись Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД та Примітками до групи 27 УКТЗЕД, Сумська  митниця винесла класифікаційне рішення від 30.12.2014 № КТ-805000008-0007-2014, згідно з яким лак КЛ-030W класифіковано за кодом 2710 згідно з УКТ ЗЕД.

ТОВ «Імпульс» оскаржило в суді винесене митницею вищезазначене класифікаційне рішення.

♦ Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Імпульс» до Сумської митниці про визнання протиправним класифікаційне рішення.

♦ Але Колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у постанові від 01.07.2015 року № 818/442/15 встановлено, що висновок експерта Харківського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД Міндоходів від 24.12.2014 № 1420012300-0601 не є допустимим та належним доказом по справі, оскільки він отриманий з порушенням вимог Митного кодексу України (частина 2 статті 356), а саме: взяття проб (зразків) товарів проведено без вмотивованого письмового рішення повноважної особи (начальника митного поста «Суми-центральний»), тому рішення митного органу про визначення коду товару є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

На сьогодні, крім вищевказаного, Сумська митниця винесла ще 8 рішень про визначення  КЛ-030 W за кодом УКТ ЗЕД 2710.

За результатами проведених досліджень кожної партії в експертних підрозділах СЛЕД Міндоходів та враховуючи, що постановою суду від 01.07.2015 року № 818/442/15 скасовано тільки класифікаційне рішення  № КТ-805000008-0007-2014 від 30.12.2014, оскільки немає підстав для відкликання або скасування інших 8 рішень.

Напівфабрикатні лаки КЛ-030 W, за якими  винесені класифікаційні рішення, випущені у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Але, на порушення вимог статті 260 Митного кодексу України, ТОВ «Імпульс» не здійснило митні оформлення вищезазначеного товару в режимі «ІМ 40 ДТ» за кодом, визначеним Сумською митницею за результатами експертних досліджень».

І насамкінець — посилання на згадану ухвалу ВАС України, який зупинив виконання постанови Харківського апеляційного суду.

PS Роз’яснення без підпису