Протягом кількох останніх днів новини, пов’язані із кримськотатарським народом, перебувають у центрі уваги України й Росії. Спершу президент РФ Володимир Путін, відкриваючи засідання Держдуми, оголосив про підписаний ним указ про реабілітацію кримськотатарського населення Криму (а також вірмен, німців та греків), потерпілих під час сталінських репресій. За його словами, в цьому указі прописано заходи щодо «соціально-економічного облаштування деяких територій, які останніми роками фактично були покинуті і юридично ніяк не оформлені». Що це означає, залишається здогадуватися, однак кримські татари нічого доброго від російського керівництва не чекають.  

Кожна родина чи самотня людина прагнуть мати власне затишне житло. У нашій країні, де завжди заощаджувати на нього було справою дуже складною, на допомогу пересічним громадянам уже багато років поспіль приходить Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі — фонд «Держмолодьжитло»). Його співробітники завдяки тісній співпраці з компаніями-забудовниками, державною та місцевою владою надають таку підтримку за допомогою різних програм фінансування. Про них, про діяльність фонду нині, розв’язання проблем фінансування в цьому році й плани на майбутнє читачам «УК» на прямій телефонній лінії розповідав голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Леонід РИСУХІН. 

Кожна весна, і нинішня — не виняток, екзаменує господарників на вміння самотужки давати собі раду в непростих ринкових умовах. Багаторічний досвід та уроки попередніх років змушують хліборобів мислити категоріями економічними, завчасно прораховувати плюси і мінуси свого господарювання, адже за таких складних умов, як цьогорічні, розраховувати доводиться лише на власні можливості, вміння, враховуючи, звісно, природні чинники і кон’юнктуру ринку, від чого залежить ефективність агровиробництва. 

Після затримання «Правим сектором» екс-начальника Чопської митниці і його сенсаційних зізнань до роботи цієї структури прикута увага багатьох. Кореспондент «УК» поцікавився, що змінилося за останній місяць, наскільки захищенішою від зловживань стала державна «кишеня». 
Наприкінці лютого третю за обсягами операцій митницю країни — Чопську — трусонула резонансна подія: колишній її начальник Сергій Харченко зізнався в масштабній корупції. Заробітчани з Італії та інших західних країн за ввезення до України незадекларованих товарів, а також підприємці за «одяг із Китаю» сплачували по кількасот євро або доларів з мікроавтобуса. Ці гроші потрапляли не в державну скарбницю, а вимагачам — трьом молодикам із Києва та Харкова. Посадовець стверджував, що до їхньої злочинної схеми не мав жодного стосунку, хоч і знав про неї.

Під час останньої поїздки до Республіки Білорусь на очі несподівано потрапило творіння «Орел і горобці», опубліковане газетою «Вечірній Брест» з красномовним підзаголовком «Малоросійський літопис». Не цитуватиму автора цього пасквілю, щоб не тиражувати висловлювання, породжені хворою українофобською уявою цієї особи. Хоча і без належного реагування залишити їх не варто, оскільки вони озвучені не в приватній бесіді, а через газету. 

Земельна реформа в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема нагадує велику скриньку Пандори, вщерть заповнену конфліктами економічного та соціально-політичного плану. Це неузгодженості між інтересами власників паїв, орендарів, фермерів, сільгосппідприємств та державних органів влади. При цьому йдеться не лише про сільськогосподарські угіддя, а й про розвиток сільських територій. Земля ж як головний продукт аграрного ринку має працювати з повною віддачею. А для цього потрібні молоді робочі руки та нові робочі місця. 

Добротний будинок можна звести лише на міцному фундаменті. Для нашої держави таким фундаментом є місцеве самоврядування. Проте двадцять років самих лише розмов про децентралізацію влади аж ніяк не зробили його міцним і самодостатнім.
Чергова реформа системи місцевого самоврядування, реалізувати яку доручено Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проголошує кардинальні зміни у структурі організації місцевої влади. Територіальні громади мають нарешті отримати широкі повноваження. Передбачається, що право територій і кожного населеного пункту на свій розсуд визначати стратегію розвитку, розпоряджатися ресурсами і заробленими фінансами стане потужним поштовхом для розвитку всієї держави. Чи готові до цього безпосередньо громади?

Провівши ревізію державної скарбниці, високопосадовці країни дійшли висновку: щоб уникнути цілковитого дефолту, усім без винятку доведеться затягнути паски як мінімум на рік. Ключовою в житті суспільства стає економія. Як зауважив під час прес-конференції для регіональних ЗМІ в межах програми «Відкритий уряд» міністр фінансів Олександр Шлапак, за умов, коли соціальні видатки останніми роками штучно завищували, а ВВП стояв на місці, такі дії нинішньої влади виправдано справедливі. 

Якщо уважно подивитися на топографічну карту Волині, то на півночі, на самому кордоні з Республікою Білорусь, увагу неодмінно приверне велика блакитна пляма. Це одне з найкрасивіших і найбільших озер Волині — знамените Біле. Трикілометрової довжини, воно має площу сім квадратних кілометрів. Одна половина цієї поліської гідрологічної перлини належить сусідній братній державі, друга, південна, — Україні
І хоч тут, на перший погляд, абсолютна поліська глушина, кордон, як відомо, спокою не знає. Бо не відомо, де саме «брати» з Росії надумають переправляти в Україну чергових фахівців з диверсій і дестабілізації.

Занурившись у проблеми сьогодення, ми давно перестали помічати світ навколо. А в ньому є місце й нетрадиційним способам лікування (хоч насправді хто його знає, що саме слід вважати традиційними методами), і впливу зірок на людську долю, й неймовірним можливостям, які демонструють діти нової епохи. Тож про все це ви зможете прочитати у нашій новій рубриці «Інша грань».