Якось, побачивши на вулиці двох дорослих, що сварилися, мій п’ятирічний син зауважив: «Мабуть, у них немає Тедді!» Істина з вуст у перекладі на дорослу означала: люди, що мали в дитинстві улюблену м’яку іграшку, виростають добрішими і, зрештою,  роблять менше дурниць.  

Іноді таке почуєш, що не віриш вухам своїм. Так, мій приятель зауважив, що залізниця остерігається пасажирського «МММ». Нісенітниця? Та звісно, бо державне підприємство настільки потужне, що будь-яку хитру фірму за пояс запхне. Однак співрозмовник стояв на своєму. «Якщо пасажири здадуть квитки на поїзд, залізниця зазнає збитків», — зауважив він.
Я заперечив, що це неможливо. Повертаючи квиток, людина втрачає, а ніхто собі не ворог. Навпаки, кожний пасажир прагне заздалегідь визначитися. Нещодавно брав квитки з Вінниці до Києва і назад, так на зворотний шлях були лише на 16-ту годину або на 23.39. А на решту потягів у цьому проміжку — всі розібрали. І це за 14 діб до відправлення!

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2011 р. № 236 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 20, ст. 823, № 56, ст. 2244, № 95, ст. 3454; 2012 р., № 26, ст. 988), зміни, що додаються. 

. Затвердити поданий Національним агентством з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів проект “Реконструкція будівлі Універсально-видовищного спортивного палацу “Метеор” в м. Дніпропетровську”, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю “Крост” та рекомендований до затвердження державним підприємством “ДПІ “Кривбаспроект”, з такими основними техніко-економічними показниками:
2. Затвердити титул будови “Реконструкція будівлі Універсально-видовищного спортивного палацу “Метеор” в м. Дніпропетровську”, що додається.
 

В українському суспільстві, як засвідчує статистика, рівень безробіття навіть нижчий, ніж у деяких європейських країнах. Хоча для тих, хто нині шукає, як би заробити на життя, це слабка втіха. Адже в умовах ринку, коли раціоналізується все, у тому числі й використання трудових ресурсів,безробіття як явище стає звичним. Тут уже треба доводити свою конкурентоздатність на ринку праці. А це не так просто. Та все-таки наша держава напрацювала чимало інструментів, якими люди можуть скористатися, аби знайти своє місце у житті і закласти підвалини добробуту своєї родини. Як працюють ці механізми сьогодні і які тенденції можливі на ринку праці у перспективі, читайте в нашому спецвипуску. 

За останній місяць в Україні сталося кілька подій, яких би вистачило і на цілий рік. Призупинення підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що спровокувало політичну напругу та масові акції протестів; силовий розгін Євромайдану; ескалація торговельно-економічних відносин з Росією та їх нормалізація у підсумку — це серйозні виклики для держави, ще й наприкінці року. Тим не менше, ситуацію частково вдалося нормалізувати і, певною мірою, стабілізувати.

Про найголовніші питання нашого сьогодення Президент Віктор Янукович учора поговорив з представниками вітчизняних ЗМІ. Це інтерв’ю можна вважати своєрідним підсумком, адже заключну прес-конференцію за результатами 2013 року глава держави планує провести у січні.     

Усі ми хочемо мати хорошу роботу з гідними умовами праці та заробітком, якого вистачило б на всі нагальні потреби родини. Проте, як відомо, ринок праці є однією з найуразливіших ланок сучасної економіки. І питання працевлаштування тією чи тією мірою зачіпають чи не кожну українську родину. Хтось утратив роботу через скорочення штату або закриття підприємства, а комусь по кілька місяців не виплачують заробітну плату й виникає думка пошукати більш відповідального роботодавця. Нелегко знайти, куди докласти працю рук і голів своїх також молодим, навіть якщо мають вищу освіту і червоний диплом. А що вже казати про тих, кому за 40 або про молодих жінок, яким нерідко доводиться чути від роботодавців: «А завтра ти вийдеш заміж та підеш у декрет. Навіщо мені така працівниця?»

Куди звернутися у такій ситуації? Хто допоможе у пошуках роботи або порадить, яку спеціальність краще обрати, аби бути затребуваним на ринку праці? З цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до голови Державної служби зайнятості України Марини ЛАЗЕБНОЇ. 

Загалом ситуація на національному ринку праці залишається стабільною. За даними Держстату, в І півріччі 2013 року, порівняно з аналогічним періодом торік, рівень економічної активності населення віком 15–70 років зріс з 64,6% до 65,1%, рівень зайнятості — з 59,6% до 60,2%. При цьому рівень безробіття знизився з 7,8% до 7,5%. Вплив рецесії (від’ємна динаміка ВВП, передусім за рахунок спаду в промисловій та будівельній діяльності) позначився лише на збільшенні рівня вимушеної неповної зайнятості (частка працівників, переведених з економічних причин на неповний робочий день або тиждень, зросла з 5,8% до 6,4%) та збільшенні чисельності працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів (на 32 тисячі осіб). Скорочення можливостей зайнятості на підприємствах зумовило подальше розширення неформального сектору економіки — чисельність зайнятих в цьому секторі зросла на 248,7 тисячі осіб, а їхня частка в загальній кількості зайнятих збільшилася з 22,2% до 23,3%. 

Одна з найактуальніших проблем будь-якої країни — зайнятість її населення. А це і заробітна плата, й добробут родин, упевненість у дні прийдешньому для людей. На початку року Міжнародна організація праці (МОП) прогнозувала, що 2013-го чисельність безробітних у світі зросте на 5 мільйонів осіб, до 202 мільйонів. І найнезахищеніша тут молодь до 24 років, серед неї шукають, але не знаходять, куди докласти працю рук і голів своїх, майже 13%. При цьому дуже тривожна тенденція: росте кількість тих, хто опускає руки і зовсім відмовляється від пошуків роботи. 

Попри ратифікацію нашою державою Конвенції ООН про права інвалідів та нормативно-правових документів щодо праці й трудової реабілітації інвалідів, питання про працевлаштування такої категорії людей нині залишається одним із найнагальніших, а праця — найважливішою сходинкою інтеграції в суспільство.