У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає.

«Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які  постійно її моніторять. Крім того,  вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. —  Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах». 

Одною з найбільш пошкоджених та незручних для автомобілістів до останнього часу залишалася автомобільна дорога державного значення Н-11 Дніпропетровськ—Миколаїв. Особливо на під’їздах до таких райцентрів, як Новий Буг та Казанка. Загальна протяжність усієї траси становить майже 140 кілометрів, дорога займає важливе значення в транспортній системі держави, сприяє розвитку багатьох регіонів України та забезпечує автотранспортні зв’язки західних, центральних та східних областей України з портами Одеси, Південного, Миколаєва та Херсона.  

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Прямуючи до улюбленого місця риболовлі, голова Асоціації рибалок України Сергій Чистяков раптом наштовхнувся на огорожу з колючого дроту. Подальше обстеження виявило, що колючкою обнесено добрих два гектари дніпровського берега аж до самої води. Активіст негайно повідомив про побачене Дніпровську екологічну прокуратуру (ДЕП). Прокурори перевірили сигнал і з’ясували, що громадянка К. уклала угоду про оренду цієї ділянки з місцевою райдержадміністрацією і вже навіть почала будівництво «хатинки», порушивши при цьому купу законів, зокрема статтю 88 Водного кодексу, якою забороняється будівництво у прибережних захисних смугах. «Після нашого припису колючий паркан  знесли вже через добу. Нині, після рішення суду, який задовольнив наш позов,  стежитимемо, як виконуватиметься рішення про приведення ділянки у первинний стан, що, зокрема, передбачає й знесення вже закладеного фундаменту будинку», —каже заступник Дніпровського екологічного прокурора Луїза Яковлєва.

До свіжовідремонтованої будівлі ДЕП я завітав у пошуках відповіді на запитання «Як вберегти береги наших річок від тотального дерибану». Про те, що ця проблема «стоїть», як то кажуть, у повний зріст, ми показали читачам у нещодавній публікації «Доступ до води: у законі і в житті» («УК» № 125, 16 липня 2013). Але остаточного рецепту від цієї хвороби не знайшли. Може, його знають прокурори?

«Щоб береги річок залишалися доступними для людей, треба відновити повагу до закону. Саме цим ми і займаємося», — наголошує Луїза Альфредівна. 

Така майже містична деталь: одного разу я запитав себе: про кого з наших видатних, але не знаних загалом людей хотів би прочитати роман? Звичайно, про Юрія Немирича. Про феноменальну постать українського інтелектуала із XVII століття, який уклав оригінальну геополітичну концепцію, що могла стати рятівною для України. 
Тож «Немиричів ключ» Івана Корсака для мене — маленька сенсація. Я мовби телепатичною мовою послав сигнал Корсакові, а він прийняв його і відповів мені книжкою (цей роман побачив світ торік). 

Три українські клуби розпочнуть боротьбу в плей-оф раунді другого за значенням континентального турніру. Жеребкування у швейцарському Ньоні склалося напрочуд вдало для наших команд, адже  у кошик сіяних клубів, крім київського «Динамо» і «Дніпра», в останній момент потрапив і «Чорноморець».
Так, кияни зіграють з «Актобе» з Казахстану, дніпропетровці поміряються силами з чемпіоном Естонії «Нимме Калью» з Таллінна. А одесити почнуть двораундову дуель на своєму полі з албанським клубом «Скендербеу».
У шостому турі української Прем’єр-ліги учасники континентальних турнірів мають різний вигляд. Схоже, потроху починають оговтуватися після двох поразок поспіль підопічні Олега Блохіна.

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).  

Гріш ціна йому в базарний день, здавна кажуть про непотрібний товар. А в наш час товаром, що купується-продається, стали люди. І не лише обездолені. Виставляють себе на торги й представники самозваної еліти. Звісно, й ціну диктують. Не лише за себе, а й за тих, хто кулаками махатиме. Оскільки базарний день у столиці приурочують до майбутніх виборів міського голови, то найневитриваліші вже кинулись торгувати. Собою. Людьми, яких обзивають електоратом. Прейскурант цін один з майбутніх благодійників оприлюднив у листівці.
Звичайно, він не оригінальний і став на уторований шлях: прагне купити киян обіцянками, як рибу на приманку. Не важливо, зазначають психологи, що говорить кандидат на ту чи іншу посаду. 

Журналісти «Урядового кур’єра» у вихідні побували на українсько-російському кордоні у трьох пунктах пропуску і поспілкувалися з водіями фур. Усі повідомляють про упереджене ставлення російських митників до будь-яких вантажів з України, що прямують до Росії. Транзит пропускають без особливих перешкод. 

Останні дні виявилися спекотними як у прямому, так і в переносному сенсі. Вище керівництво держави тримало та й продовжує тримати руку на пульсі надчутливого для країни питання — експорту вітчизняних товарів до Російської Федерації.

Так, Прем’єр-міністр Микола Азаров у телефонному режимі обговорив зі своїм тамтешнім колегою Дмитром Медведєвим актуальний стан торговельно-економічних відносин між країнами, а також ускладнення, які виникли у митному оформленні окремих видів вантажів, що постачаються з України до Росії.