Так уже повелося з давніх-давен, що в новорічні та різдвяні свята ми, незважаючи на вік і стать, чекаємо подарунків. А отримавши їх, щиро радіємо, бо відчуваємо, що нас люблять і шанують. Хоч буває й навпаки: вибраний кимсь нашвидкуруч подарунок, як, наприклад, попільничка для не курця чи цукерки тому, хто не вживає солодощів, нічого, крім гіркого осаду, не принесе.  

У тих, хто цікавиться історією і духовним життям, селище Воздвиженськ Ямпільського району на Сумщині асоціюється насамперед з іменем Миколи Миколайовича Неплюєва. Засновник тамтешнього Трудового братства, він залишив у європейському і світовому літописах свій яскравий слід і як теоретик, і як блискучий практик, котрий поклав в основу трудового повсякдення власні ідеї й постулати. 

З діяльністю цього формування, що офіційно існувало з 1889 до 1929 року, були добре знайомі Л. Толстой і Ф. Достоєвський, О. Блок і  В. Соловйов. Його феномен свого часу вивчали науковці Франції, Німеччини, Польщі, Сербії. Через братство пройшли понад п’ять сотень вихованців, серед яких композитор Павло Сениця, історик Павло Федоренко, селекціонер Семен Черненко, живописець-графік Микола Фурсей, поет Василь Басок та десятки інших. Вони принесли заслужену славу як Сумщині, так і Україні як державі. І сьогодні феномен М. Неплюєва викликає непідробний інтерес і захоплення, адже йдеться про неперехідні цінності, які не підвладні часові.                  

Яка зима, така й телепрограма. На жаль, наприкінці минулого, та і в цьому році, у нас не склалося ні з морозом та снігом, ні з гарними передачами й кінофільмами. Ще напередодні свят синоптики обіцяли, мовляв, у новорічну ніч нас порадує сніг, а температура знизиться до мінус 100С, проте ці обіцянки так і залишились обіцянками. Так само, як і пафосні анонси новорічних та різдвяних телепередач і фільмів.

Складні україно-російські переговори щодо зменшення ціни на газ для нашої держави, форсоване будівництво обхідних для України газогонів північним сусідом із своїми партнерами — усе це наштовхує на серйозні роздуми щодо подальшого існування та управління вітчизняною газотранспортною системою (ГТС) та долі вкрай неефективної НАК «Нафтогаз України».  

Як повідомив голова Державної ветеринарної і фітосанітарної служби Іван Бісюк, останнім часом значно збільшилась кількість випадків отруєння і виявлення неякісної продукції харчування. Саме тому й виникло питання посилення системного контролю продуктів харчування від виробництва до реалізації. У зв`язку з цим Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо створення моделі продовольчого контролю за прикладом Європейського Союзу. 

Така вже особливість свят і багатьох вихідних: у ці дні міліція відзначає трохи менше злочинних проявів та інших правопорушень, ніж у будні. Не стали винятком і цьогорічні Новий рік та Різдво: загалом у державі зафіксовано на 20—30% злочинів менше, ніж зазвичай. Навіть кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася в середньому на 15-20%. Про якийсь феномен говорити не доводиться — можливо, так званих «схильних до правопорушень осіб» обсідають інші клопоти чи загальний новорічно-різдвяний настрій спрацьовує… Але очевидно, що увага і зусилля міліції в плані охорони громадського спокою цими днями, можна сказати, подвоюється, а це не може не даватися взнаки.  

Час від часу в парламенті спалахують скандали. Мова, звичайно, не про блокування трибуни чи «дискусії», які завершуються рукоприкладством, ламанням стільців та мікрофонів. А про випадки, коли через закамуфльовані дії деяких депутатських «гуртків за інтересами» потерпають десятки й сотні тисяч працівників підприємств різної форми власності.  

Найбільше мистецтво управління полягає в тому, щоб зробити свою владу непомітною, говорив французький філософ Жан Жак Руссо. Вочевидь він мав на увазі передусім мобільну, ефективну державну машину, незаплямовану корупційними та іншими негідними діяннями, корисну людям і  відкриту до них. Аксіоматичним в теорії та практиці держуправління є й твердження про те, що чим рідше громадяни звертаються до чиновників, тим краще останні виконують свої функціональні обов’язки.  

Якось Олена, моя знайома, розповіла, що на вулиці від «роздавача» друкованої реклами отримала папірець, у якому юридична фірма пропонувала безкоштовні послуги адвокатів. Її сусідці така допомога була якраз доречна: жінка судилася з роботодавцем, бо вважала, що її несправедливо звільнили. У роботодавця були адвокати-профі, а жінка захищала себе сама — послуги правників були їй не по кишені. Отже, Олена віддала їй рекламку, але наступного дня сусідка розповіла: дзвонила в ту фірму, але там про «безплатно» навіть не йшлося. Грошей же за послуги запросили набагато більше, ніж в інших фірмах, куди вона зверталася!  

З Різдвом Христовим!