«Тебе це може вбити» —  цю пісню рок-гурту СКАЙ «кіборг» Ярослав Гавянець з міста Копичинці на Тернопіллі любив співати на фронті, з нею вийшов нещодавно й на «сліпі прослуховування» вокального телешоу «Голос країни». Тренерка цього проєкту Оля Полякова якось ніби одразу, нехай і вагаючись, налаштувалася на струни серця виконавця-ветерана й натиснула на кнопку.

Початок року став випробуванням не лише для правоохоронних органів, фахівців із надзвичайних ситуацій, які реагують на всі повідомлення про замінування, а й для учнів, батьків і педагогічних колективів освітніх закладів. Не раз і не двічі школярі серед зими змушені були раптово переривати заняття та повертатися додому. Як інформує МВС України, лише з початку 2022 року надійшло 339 повідомлень про замінування, з них 306 — електронною поштою, 27 — телефоном і 6 — особисто або поштою. І це тільки  половина таких повідомлень, отриманих за весь 2021 рік.

Торік у вересні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4197-д про ринок деревини, в якому є пункт про зняття мораторію на експорт лісу-кругляку. Цим проєктом запропоновано скасувати мораторій відповідно до рішення Арбітражної групи у спорі між Україною та Євросоюзом щодо експорту деревини, яким було визнано, що повна заборона на експорт кругляку, ухвалена 2015 року, не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію України з ЄС (обмеження експорту та імпорту) і її слід відкоригувати відповідно до цього документа.

Ще кілька років тому місцева та центральна преса рясніли матеріалами про Дергачівський полігон твердих побутових відходів, що став пристанищем відходів із 1,5-мільйонного Харкова та отруював життя жителів навколишніх населених пунктів і викликав справедливе обурення людей. А нині  тут запустили сучасний сміттєпереробний комплекс і посадили більш як 3 тисячі дерев і кущів на площі 13 гектарів.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту в січні відкрив міжнародну виставку «Українські ляльки мандрують світом». Її організували майстрині-лялькарки, які живуть за кордоном і зберігають національні традиції рідної України. На виставці побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Нинішня зима надає нам  змогу відчути весь її норов, а працівники Тернопільського художнього музею запросили насолодитися сюжетами цієї пори року на полотнах. Експозицію так і назвали: «Зимова феєрія». І справді кожен репрезентований художній твір — своєрідне дійство, де зимова казка постала у всій красі.

Нині на виконанні в Державній виконавчій службі перебуває 2 мільйони 300 виконавчих проваджень. Частину з них важко виконати через встановлені законом обмеження або ж зовсім неможливо. Проте найважче працювати з тими виконавчими провадженнями, де працівникам ДВС доводиться виконувати рішення суду про відібрання дитини в одного з батьків, виселення чи реалізацію нерухомого майна з виселенням тощо.
Про те, які саме обмеження в українському законодавстві заважають ДВС виконувати рішення судів, чому приватні виконавці отримують більше, ніж державні, та про інші проблеми виконавчої служби Андрій ГАЙЧЕНКО розповів в інтерв’ю Укрінформу.

Це стало можливим завдяки мисткині Тамарі Пилипенко, яка виготовила певну кількість ляльок на короленківську тематику і за підтримки працівників музею гідно представила їх на суд відвідувачів. Усі, з ким вдалося поспілкуватися на відкритті виставки, отримали тільки позитивні враження.

Є в колишньому Драбівському, а нині Золотоніському районі на Черкащині хутір Козорізи. Здалеку хутір нібито як хутір. Ось тільки будинки всі — то без шибок у вікнах, то із проваленим дахом, а то й зовсім похилилися. Подвір’я бур’янами позаростали, огорожу подекуди хтось на дрова порозбирав. Проте одне подвір’я за зеленим парканом справне, доглянуте.
Із хвіртки з’являється господиня обійстя Лідія Козоріз. Бабуся вже давно дев’ятий десяток розміняла, а порається досить жваво.

Відійшов у минуле ще один рік нашого протистояння гібридній російській війні. Упродовж новорічних і різдвяних свят, бажаючи одне одному миру, добра й усіляких гараздів, сподівалися, що бодай у ці дні ворог перестане чинити агресію. Адже із прадавніх християнських часів у традиційній молитві на Святвечір ідеться: «Якщо між членами сім’ї або сусідами були якісь непорозуміння чи сварки, їх слід залагоджувати взаємними вибаченнями, запорукою на подальший мир і злагоду».