Василь Бурма — жива легенда, патріарх тернопільської фотожурналістики. У краї його знає всяк — якщо не особисто, то зі сторінок обласної газети «Вільне життя». 1963 року після закінчення факультету журналістики Львівського університету ім. Івана Франка він влився у лави цієї редакції й працює тут досі. До можливостей пера Василь Олександрович влучно долучив фотоапарат. Саме фотосправа зуміла яскраво висвітлити талант майстра. Свої роботи в різні роки він представляв на всеукраїнських і міжнародних виставках, ставав лауреатом багатьох з них. Ось і цієї червневої пори Василь Бурма запросив до Тернопільського обласного краєзнавчого музею на відкриття чергового власного вернісажу. Експозицію присвятив своєму 85-річчю та 60-річчю трудової діяльності. Вона складається із двох частин: «Вогні Файного міста» і добірка «Краяни та гості» — портрети людей, яких знає, пам’ятає.

Біля пам’ятного знака «Скорботний ангел», зведеного у Святогірській територіальній громаді, вшанували пам’ять загиблих українських пілотів екіпажу літака Ан-24Б, який 6 червня 2014 року збили бойовики проросійських незаконних збройних формувань.

Триває великий суспільний діалог на дуже важливі теми — Всеукраїнський форум «Україна 30». На цьому дискусійному майданчику говорили про інфраструктуру, правосуддя, культуру, підприємництво, безпеку, цифровізацію, землю, освіту і науку. Загалом відбулося десять форумів. На черзі — екологія та захист довкілля.

Голова постійної комісії Черкаської обласної ради з питань агропромислового розвитку та земельних відносин, голова обласної асоціації фермерів і приватних землевласників Віктор Гончаренко на одному із зібрань в обласній раді якось зауважив: «З 1 липня ринок землі набуває чинності, він уже навис, як дамоклів меч. Але механізми ринку ще й досі не відпрацьовані…»

Як журналістові мені часто доводиться бувати на залізничній станції Фастів. Щоразу звертаю увагу на петлюрівський вагон — музей на колесах, який стоїть у сквері за приміщенням нового вокзалу на спеціально змонтованій колії. Як стверджують історики, 1 грудня 1918 року саме в такому вагоні керівники Української Народної Республіки та Західно-Української народної республіки підписали так званий передвступний договір про об’єднання земель в єдину державу.

Історичні та природні перлини краю — неоціненний капітал, завдяки якому можна і треба наповнювати місцеві бюджети. У цьому переконана селищний голова Ірина Карабут. Вона нарікає, що раніше ні в кого не доходили руки до широкого й ефективного задіяння туристичного потенціалу Краснокутщини. Нині, коли децентралізація надала жителям сіл і міст важелі управління та розпорядження місцевими багатствами, а від вагомості бюджетів громад залежить добробут і комфортність проживання людей, треба шукати і реалізовувати нові можливості отримання доходів. І вже слід скористатися тим, що дарувала природа й історична минувшина.

До відкриття ринку землі, який запрацює з 1липня, залишилося менш як місяць. За оцінками експертів, скасування мораторію на відчуження земель, до якого Україна йшла 20 років, має не лише повернути їй статус розвиненої аграрної держави, позитивно позначитися на національній економіці, а й збагатити села та поліпшити добробут людей. Тож цілком зрозуміло, що у відкритті ринку землі, крім аграріїв, зацікавлені територіальні громади, перед якими відкриваються нові можливості розвитку. Що вже зроблено та що потрібно зробити, аби сподівання селян стали реальними, кореспондент «Урядового кур’єра» попросив відповісти голову однієї з найбільших територіальних громад Харківщини — Нововодолазької ТГ Олександра ЄСІНА.

6 червня 1991 року Верховна Рада УРСР призначила Володимира Матвієнка головою правління Національного банку України. Ще існував Радянський Союз, коли з трибуни сесії Верховної Ради Володимир Павлович оголосив про створення банківської системи незалежної України, впровадження національної валюти — гривні та здійснення міжнародних розрахунків через Національний банк України. За словами тодішнього голови Державного банку СРСР Віктора Геращенка, Матвієнко розвалив Радянський Союз.

Прошу пояснити таке: якщо в разі виклику представника водоканалу для повірки лічильника води встановлено, що він не пошкоджений, на ньому є пломби, зроблено про це акти перевірки у квартирі, то хто має платити за його повірку? Як проходить заміна лічильника після повірки у водоканалі? Чи у разі несправності лічильника має платити споживач? Дякую за відповіді.

Надайте, будь ласка, роз’яснення: якщо ФОП орендує земельну ділянку державної власності, чи є він платником земельного податку?