До відкриття ринку землі, який запрацює з 1липня, залишилося менш як місяць. За оцінками експертів, скасування мораторію на відчуження земель, до якого Україна йшла 20 років, має не лише повернути їй статус розвиненої аграрної держави, позитивно позначитися на національній економіці, а й збагатити села та поліпшити добробут людей. Тож цілком зрозуміло, що у відкритті ринку землі, крім аграріїв, зацікавлені територіальні громади, перед якими відкриваються нові можливості розвитку. Що вже зроблено та що потрібно зробити, аби сподівання селян стали реальними, кореспондент «Урядового кур’єра» попросив відповісти голову однієї з найбільших територіальних громад Харківщини — Нововодолазької ТГ Олександра ЄСІНА.
— Олександре Сергійовичу, як готується до відкриття ринку землі ваша територіальна громада?
— Об’єднання нашої територіальної громади проходило у два етапи. 2017 року об’єдналася перша частина. А в жовтні 2020-го до неї долучилася решта, як і було визначено перспективним планом. Відповідно й передача Держгеокадастром земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність громади відбувалася теж у два етапи. 2018 року нам було передано 2409 гектарів, а торік у грудні ми одержали ще 1361 га. Нині загальна кількість усіх категорій земель громади становить 35161 га. Отож підготовку до відкриття ринку землі в тому сенсі, щоб навчитися ефективно користуватися угіддями, ми розпочали у 2017—2018 роках, долучившись до програми місцевого системного розвитку, яку реалізували в партнерстві з ТОВ «БлюмІнфо-Юкрейн», громадською організацією ДЕСПРО та МГО «Київський економічний інститут» у межах проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».
Протягом десяти місяців фахівці громади в тісній співпраці з експертами фонду «Східна Європа» за підтримки Харківської облради опановували механізми прозорого управління земельними ресурсами на основі ПС-технологій. Тоді в межах проєкту на території громади було частково проведено інвентаризацію земель, формували бізнес-пропозиції та вносили в перспективні плани проєкти розвитку для залучення інвестицій.
Нині продовжуємо підготовку до відкриття ринку землі вже на новій території громади, яка приєдналася до нас торік. Розглядаємо наявні ресурси з різних боків, щоб можна було ними розпорядитися відповідально в інтересах людей і збільшити бюджет. Уже перереєстрували в комунальну власність земельні ділянки й отримали витяги з Держгеокадастру тієї частини громади, яка утворилася на першому етапі об’єднання. Поступово відбувається реєстрація земель, переданих у комунальну власність громади торік.
— З 1 липня цього року набуває чинності закон про планування земель, який передбачає розроблення комплексних планів просторового розвитку громад. Що робите в цьому напрямі та як громада планує розпоряджатися своєю землею?
— Після проведення інвентаризації земель було виготовлено п’ять великих карт у паперовому й електронному варіантах, які відображають повну картину території громади, що об’єдналася три роки тому. Там чітко зафіксовано всі об’єкти промисловості, транспортні розв’язки та залізницю. І вже відповідно до цих карт ми визначили пункти, в яких інвестори могли розміщувати свій бізнес. На картах подано повну характеристику цих місць із переліком опалення, електроенергії, під’їзними шляхами тощо. Усе це стало початком просторового планування.
Працюємо над тим, щоб зі збільшенням території громади, до якої долучилися ще чотири ради, мати змогу отримати якісь гранти, наприклад на виготовлення документації чи розроблення заявок на проведення тендерних процедур.
Ми встигли провести нормативно-грошову оцінку своїх земель у межах п’ятирічного терміну, тож і цінової політики в нас дотримано. Залишилося проінвентаризувати землі на нових територіях громади.
Велика частина землі, яку ми отримали, — це наділи і поля з оформленими на час передачі актами постійного користування 1991—1993 років, що видавали фермерським господарствам. Їх немає в базі користування, тому що тоді були паперові носії, але вони юридичної сили не втратили. До речі, такої землі ще багато у фермерських господарствах. Тому ми ведемо з фермерами діалог про переоформлення цієї землі, щоб її було видно в базі і щоб вони сплачували податок не 1% постійного користування, а відсотки податку на землю.
— Кожна громада має бути зацікавленою у професійних землевпорядниках, адже землю слід використовувати ефективно. Чи пощастило вам знайти кваліфікованих фахівців?
— У нашій територіальній громаді створено цілий відділ земельних відносин. Є в ньому і фахові землевпорядники, і спеціалісти з нарахування податків, яких ми переманили з податкової державної служби і вони добре працюють в органі місцевого самоврядування. Усього там працює п’ять фахівців, які займаються всією землевпорядною документацією, земельними питаннями, податками та зборами. Наші землевпорядники й інші фахівці вивчають норми нових земельних законів, які регламентуватимуть роботу ринку землі, що нещодавно набули чинності. Якісь із них чинні з 1 липня, якісь — із 1 жовтня, а якісь — аж через рік. Наприклад, один з останніх законів земельної реформи покликаний врегулювати порядок продажу прав на земельні ділянки через електронний земельний аукціон. Щоб скористатися повною мірою наданими законодавцями можливостями, працюємо і над цим питанням, виробляємо механізми їх реалізації.
— Як і настільки позначиться функціонування ринку землі на наповненні бюджету громади? Які ваші передбачення?
— Про відкриття ринку землі у нас було багато питань, на які ми не знаходили відповідей. Ситуація кардинально змінилася після ухвалення у Верховній Раді та підписанням Президентом закону №1423. Він значно поліпшить справи громади, особливо це буде помітно наступного року у зв’язку з тим, що тепер ми стаємо розпорядниками землі поза межами населених пунктів, земель комерції, енергетики, транспорту, зв’язку. У нас багато підприємств, які насправді розташовані в селищі, але за генпланом — поза межами населеного пункту. І ставки податків їм встановлювала обласна державна адміністрація.
Для порівняння наведу такий приклад. У нас ставка становить 8% нормативно-грошової оцінки землі. Поряд — велике гірничо-збагачувальне підприємство, потужне й бюджетоутворююче, але його ставка — 3%. Так встановила обласна влада. Тому коли отримаємо в розпорядження землі поза межами населених пунктів, пропонуватимемо внесення змін до договорів оренди землі, й такі підприємства користуватимуться нашими ставками, що більш ніж удвічі збільшить бюджет громади. А це буде чимала сума — понад 11 мільйонів гривень.
Окрім зростання доходів від орендної плати підприємств, що розташовані поза межами населених пунктів, безперечно, збільшаться і надходження від стягнення державного мита за проведення нормативно-грошової оцінки земель. Частина цих коштів та відрахування нотаріусів з доходів за оформлення договорів купівлі-продажу землі надходитиме до нашого місцевого бюджету. Адже люди обов’язково продаватимуть та купуватимуть землю.
Землю, яка перебуває в комунальній власності, продавати не збираємося, але й вона через реалізацію права оренди стане інструментом наповнення бюджету громади.
Наприклад, через нашу громаду проходить траса державного значення Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта. Кажемо своїм спеціалістам: розробляйте, давайте картинку і, можливо, у людей понад трасою викупимо паї, щоб ті земельні ділянки стали комунальною власністю. Тоді зможемо пропонувати бізнесу будувати там наприклад логістичний центр чи автозаправну станцію. Закон дає право наповнювати бюджет не тільки шляхом отримання податків з реалізації землі, а й з того, що можна заводити бізнес на території громад, створювати робочі місця і отримувати податки з найманих працівників й орендну плату за землю. Тобто нині, сказати б, реалізується правильна державна політика, яка дасть змогу наповнити місцеві бюджети, обласні й державний, оскільки відрахування будуть у бюджети всіх рівнів.
Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ЄСІН. Народився 1 квітня 1983 року в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області.
Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ (2010), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (2011), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (2013), Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2020).
Працював старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, директором малого комунального підприємства технічної інвентаризації, секретарем Нововодолазької селищної ради. З 2010 року — Нововодолазький селищний голова.
ДОВІДКА «УК»
Нововодолазька селищна територіальна громада розташована в Харківському районі Харківської області. Адміністративний центр — селище Нова Водолага. Площа громади — 580 300 м², населення — 25 289 осіб. Її утворено в січні 2017-го і жовтні 2020 року шляхом об’єднання 36 населених пунктів.
Ми в Google+