Безпілотну авіацію можна використовувати не тільки в зоні бойових дій, а й в інших сферах. Вона може здійснювати розвідку стану місцевості після землетрусу, моніторинг лісових насаджень, пожеж, зняття екологічних проб із повітря, контроль нафтопроводів та газопроводів, щоб контролювати безпеку на цих ділянках, вистежувати порушника державного кордону.

А безпілотники Національного авіаційного університету можуть виконувати поштові перевезення та відігравати важливу роль у процесі контролю залізничного транспорту. Про це йшлося на  нещодавній нараді в НАУ. Єдина перешкода до введення таких послуг — брак відповідного законодавства, яке регулюватиме використання повітряного простору безпілотними системами.  

З ініціативи Запорізького обласного центру допомоги учасникам АТО у Веселівському і Приазовському районах відбулися навчально-методичні семінари, присвячені зустрічі воїнів, які повертаються з п’ятою хвилею демобілізації. Начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Запорізької ОДА Олександр Зубченко наголосив, що основне завдання зараз — приділити більше уваги кожному з них, розповісти про права, державні соцгарантії, переконати їх оперативно стати на облік до управлінь соцзахисту й пройти комп?лексний медичний огляд.

На жаль, багато з них легковажно ставляться до свого здоров’я, яке з об’єктивних причин погіршилося під час перебування в зоні АТО, що може призвести до важких ускладнень і прогресування хвороб. Чимало проблем виникає і з їхньою професійною адаптацією. 

Якщо у країні розвивається підприємництво, успішно розвивається й економіка загалом. Малий і середній бізнес — це виробництво вітчизняних товарів і надання послуг, робочі місця. В Україні ж, на жаль, очевидні заходи, які могли б позитивно вплинути на розвиток підприємництва (зменшення податкового тиску, дерегуляція, боротьба з корупцією тощо), гальмують або дуже повільно реалізують.

Наприклад затягування ухвалення нового Податкового кодексу, який потрібен бізнесу як повітря. Але, можливо, не варто чекати, доки у столиці депутати і чиновники міністерств нарешті рушать у потрібному напрямку? Тим більше, децентралізація дозволяє. То як можна підтримати розвиток малого й середнього бізнесу в регіонах і чого чекають підприємці від влади усіх рівнів? 

«Як я буду почувати себе в 64? Чи мене так само будуть ненавидіти всі ці діти вулиць і супермаркетів, як сьогодні я ненавиджу всіх, кому за 40 і хто вже встиг окопатись на зелених пагорбах цього життя, якраз із сонячного його боку?» — розмірковував юний герой роману Сергія Жадана «Депеш мод». Людина, яка виходила у відкрите море самостійного життя, вже зневірена, бачила перед собою зачинені двері, не знала, що їй робити і чим вона хоче займатися. Покоління, втрачене через байдужість, пасивність, песимізм.

Жадан написав про молодь першої половини 1990-х, людей без духовних орієнтирів, переважно студентів, які начебто вже мали б визначитися з майбутнім. Можна, звичайно, насміхатися з інфантилізму цих інертних хлопців, однак хто був юним у ті непевні після розвалу СРСР роки, той принаймні їх зрозуміє. 

До провокацій в окупованому Криму російські спецслужби готувалися, либонь, не один день. Завіса таємничості навколо закриття пунктів пропуску, дозоване просочування чуток про якісь напади на військові об’єкти, скупчення техніки — все це мало посіяти в людях зерна непевності по обидва боки лінії розмежування. 

Здавалося б, коли йдеться про взаємовигідне партнерство, дивно доводити ситуацію до перетягування каната. І все-таки щось подібне зараз відбувається на ринку деревини: його лихоманить. «Як сталося, що лісосіка збільшується, частково діє мораторій на експорт, а деревообробники не можуть забезпечити себе навіть у тих обсягах, що були рік чи два тому?» — запитує голова асоціації «Чернігівлісдеревпром» Валерій Лозицький. Це запитання він озвучив на нараді у Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. 

Після стрибка курсу валют купівля гаджетів, побутової техніки і не лише для більшості українців перетворилась на недоступну розкіш. Адже в магазинах ціни на ці товари зросли мало не втричі. Водночас експерти твердять, що вигідно отоваритись можна на аукціонах, де торгують арештованим майном. Щоправда, нещодавно у ЗМІ спалахнув скандал навколо держпідприємства «СЕТАМ», яке займається такими торгами. Мовляв, продажі непрозорі, торги незрозуміло чому скасовують, а потім цей самий товар виставляють уже із знижкою 50%. «УК» вирішив з’ясувати, що насправді відбувається на аукціонах. 

Йтиметься далеко не про футбол. Хоча, можливо, саме уболівальники й фанати цього виду спорту якнайглибше зрозуміють згаданий вислів, бо й вони разом з мільйонами українців стали заручниками ситуації, коли в нашому повсякденному побуті балом править всемогутній монополіст-комунальник. Адже ні без електрики, ні без тепла, ні без води, як то кажуть, ані сюди, ані туди. Тож які б тарифи нам не накручували, якої б якості послуги не надавали, все одно за браком альтернативи ми змушені йти до них на поклін і беззастережно приймати їхні умови та розцінки. 

Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» Держконцерну «Укроборонпром» працює в обласному центрі з 1945 року. Трудиться непомітно і тихо, хоч тут усі ці роки випробовують мотори реактивних літаків. А все тому, що на заводі завжди порядок. І зі звукоізоляцією теж. Загалом тут уже з перших кроків помітно руку господаря — із прохідної потрапляєш немов не на промислове підприємство, а в сад. 

Насильство в сім’ях учасників АТО: реальна проблема чи некоректне запитання? Центр інформації про права людини за підтримки Українського жіночого фонду, організувавши дискусію на цю тему, вирішив винести на широке обговорення досить делікатне, а почасти, як вважають у нашому суспільстві, приватне питання. Щоб розглянути його з різних боків, запросили до діалогу представників Національної поліції, юристів «гарячої лінії» Міжнародного правозахисного центру «Ла Страда — Україна», які надають юридичну допомогу особам, що опинилися в некомфортній ситуації, а також демобілізованих бійців. Воєнні дії стали чинником, який загострив проблему насилля в родині.