Суспільство

  • Олег ЧЕБАН

    І червоною ниткою — совість…

    У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка «Рушникова дорога Донбасу», яка через мистецтво засвідчує цілісність України як унітарної держави.  Ідея проекту належить начальникові управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації Аліні Певній. «Задум виник торік. Хотілося показати, що Донбас — це Україна, що ми нічим не відрізняємося — і в нас такі самі працьовиті люди, є талановиті вишивальниці. Тож коли звернулася до закладів культури країни прийняти виставку, першим відгукнувся Вінницький обласний художній музей. Тому перша виставка саме тут. Потім донецькі рушники демонструватимуть на Київщині та  Львівщині», — сказала вона.

    В експозиції 74 рушники, які репрезентують мистецтво народної вишивки краю, зокрема «гарячих точок» на карті проведення антитерористичної операції — Авдіївки, Волновахи, Слов’янська та інших. Стилістка представлених творів різноманітна та відображає традиційні українські мотиви і символи. На чільному місці рушник із відомими рядками Тараса Шевченка «Думи мої…»  — це копія виготовленого свого часу Лесею Українкою рушника в дарунок видатному поетові.  

  • Віктор ШПАК

    «А де Леся?»

    Один із найбільших українських банків вдався до креативної, на перший погляд, реклами, білбордами з якою нині обвішані вулиці міст і узбіччя автодоріг. Спочатку на плакатах було стилізоване зображення Лесі Українки, скопійоване із двохсотгривневої банкноти, а тепер — Тараса Шевченка із «сотні». Поряд — американський президент із виряченими від подиву очима та двозначним висловом на адресу «балуваної» Лесі, на зміну якому тепер прийшло запитання вже до Кобзаря: «А де Леся?»

    Можна дискутувати з приводу того, наскільки прийнятно використовувати портрети наших світочів у комерційній рекламі. Однак неважко уявити почуття американців, яких не в Росії, Ірані чи ще якійсь не дружній до США державі, а в центрі української столиці зустрічає знущальне зображення їхнього президента за виняткові заслуги увічненого на доларових банкнотах. 

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Коефіцієнт корисної дії

    Скажу відверто: досить напружено почувався, чекаючи на цю ексклюзивну зустріч з науковцем, на винаходи якого вже давно полюють усі розвідки світу. І лише коли залишилися сам на сам у редакційній кімнаті для перемовин, а Микола Миколайович Бельдій укотре доброзичливо щиро усміхнувся, скутості мов і не було. У нашій тривалій бесіді мій співрозмовник, за плечима якого десятки запатентованих у понад ста країнах винаходів, сприймався досить скромною стриманою людиною. Хоча ще 20 років тому, коли створив свій унікальний «вічний двигун», його ім’я стало відомим на всіх континентах. 

  • Олена ІВАШКО

    На вокзалі — як удома

    Із початком бойових дій на Донбасі Миколаїв став одним із центрів, через який проходять тисячі бійців. Одні відбувають до зони АТО, інші повертаються до місць дислокації на мирній території, хтось прямує додому. В області розташовано понад 40 військових частин, великий загальновійськовий та інші полігони. Більшість хлопців зупиняються в Миколаєві на нетривалий термін, аби дочекатися автобуса чи потяга. І тут виникали проблеми: як зорієнтуватися в незнайомому місті, де перепочити, зарядити телефон, як узяти квитки з урахуванням особливого статусу, що робити, коли скінчилися гроші, і безліч інших питань. 

  • Володимир САЄНКО

    Без професійної освіти як без рук

    Нещодавно під стінами Кабміну зібралися представники трудових колективів професійно-технічних навчальних закладів, батьківських комітетів і профспілкових організацій. Я як заступник голови Федерації профспілок України теж був присутній на цьому зібранні, тож проблеми цих людей знаю не через десяті руки. Пікетувальники протестували проти загрози знищення в нашій країні системи професійно-технічної освіти, адже тепер заклади мають фінансувати із місцевих бюджетів, які здебільшого просто не мають на це коштів. Саме тому нині у півсотні закладів професійного навчання так і не розпочалося фінансування. Як наслідок, співробітники не мають зарплат, учні — стипендій і грошей на харчування. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Цьому дам, тому — не дам?

    Більшість батьків і досі не знають, давати дітям гроші на харчування у шкільній їдальні чи ні. Адже якщо раніше всім учням початкових класів держава гарантувала безплатний сніданок, то відтепер його отримають лише діти пільгових категорій. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів.

    Допомогти школам можуть місцеві бюджети. Втім, наскільки швидко місцева влада відреагує на проблему — ще питання. А в більшості шкіл дзвінок уже кличе школярів на урок, заняття поступово відновлюють. «УК» дізнавався, батькам яких школярів найближчим часом доведеться платити за шкільну їжу. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Не гірше, ніж в Одесі

    Півтори тисячі квадратних метрів комфортного приміщення в центрі Рівного, привітний персонал, зручні в користуванні електронні сервіси — це регіональний центр надання адміністративних послуг, який відчинив гостинні двері 29 січня. Як на мене, вийшло нічим не гірше, ніж в Одесі. Зате значно дешевше. Загальна вартість реконструкції приміщення (яке, до речі, розташоване поряд з ОДА та облрадою) 6,4 мільйона гривень, з них близько 5 мільйонів — кошти Державного фонду регіонального розвитку, майже 700 тисяч — міського бюджету Рівного плюс міжнародна технічна допомога за проектом транскордонного співробітництва «Розвиток малого та середнього підприємництва міст Рівного та Любліна» на придбання електронних сервісів.

    — Наш центр поділено на сектори: у синьому можна отримати всі адміністративні послуги, за винятком соціальних, у жовтому — реєстрація бізнесу та речових прав, у червоному — місця проживання, у сірому — видача паспортів, зокрема й закордонних, — розповідає начальник управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівнеради, до складу якого входить центр, Віталій Герман. — Паспорти, щоправда, видаватимемо з 1 квітня — саме тоді до органів місцевого самоврядування перейдуть відповідні повноваження від виконавчої влади, інші передані нам уже делеговані. 

  • Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО: «Боротьба з корупцією не повинна перетворитися на політиканство»

    Корупція — одна з найсерйозніших проблем, яка заважає розвиватись Україні. Про те, що цю ракову пухлину потрібно знищити, говорять як іноземні, так і вітчизняні політики. Проте як показує практика, зазвичай боротьба з корупцією закінчується там, де починаються власні інтереси. Чого варта ганебна ситуація, пов’язана із поправкою до бюджету, завдяки якій відтерміновують електронне декларування доходів чиновників.

    Тож чому депутати аж настільки бояться нового порядку декларування доходів та що може завадити результативній роботі антикорупційних органів, «УК» поцікавився у міністра юстиції Павла ПЕТРЕНКА. 

  • Павло КУЩ

    Друге новосілля слов’янців

    Мешканці 15 квартир житлового будинку по вулиці Бульварна, 4 у Слов’янську вдруге отримали ключі від своїх помешкань. Сталося це через півтора року після одного з обстрілів. «Коли я вийшла з підвалу сусідньої школи, знову почався обстріл, — згадує той моторошний день одна з потерпілих пенсіонерка Марія Лісниченко. — Сусідка покликала знову йти ховатися, та я відмовилася. Потім почула сильний гуркіт біля кухонного вікна і… нічого не пам’ятаю — навіть того, як мене витягали й виносили з-під завалів». 

  • Євген ЛОГАНОВ

    ProZorro запровадив волонтерський десант

    У Запоріжжі відкрили перше в Україні представництво учасника системи ProZorro — майданчик «Держзакупівлі.Онлайн». Це перший офіційний майданчик пілотного проекту відкритих торгів онлайн.

    Як інформує адвокатська компанія «Юридична практика», що обслуговує юридичну частину проекту, Закон України «Про публічні закупівлі» (№3559), який забезпечує законодавче підгрунтя для наступного етапу реформи держзакупівель, національного масштабу системи електронних держзакупівель ProZorro і переходу на електронні тендери, ухвалений Верховною Радою України 25 грудня 2015 року, набуває чинності з 1 квітня 2016-го. Доти цей пілотний проект регулює постанова Кабміну. Із квітня під цей закон першими підпадуть центральні органи виконавчої влади і замовники, які здійснюють діяльність в окремих галузях господарювання. А з 1 серпня держзакупівлі через онлайн-платформи вже буде відкрито для всіх.