За оцінками Мінагрополітики, цьогорічна весняна посівна обійдеться аграріям у 80 мільярдів гривень, тоді як торік її вартість була на рівні 66 мільярдів.

Незалежні експерти прогнозують ще більше її подорожчання. За словами експерта з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Віталія Кордиша,  через рекордну посуху минулої осені був недосів мільйона гектарів озимих, який аграрії компенсують за рахунок ярих. Крім того, із зими вийшло більше зріджених посівів, ніж минулої весни, і на їх підживлення знадобиться більше добрив, отже, витрати будуть більшими. При цьому це треба встигнути зробити в оптимальні строки. Додасть до ціни посівної й значна девальвація гривні. Тож посівна коштуватиме аграріям 90 мільярдів гривень, прогнозує експерт. 

Прийнята в Україні класифікація доріг на території Миколаївщини не діє. Це стосується і доріг категорії «М» (міжнародна), і «Н» (національна), і «Р» (регіональна). Усі вони однакові, бо, по суті, доріг немає. Їх би всі разом краще позначити за двома параметрами — «більш-менш проїзна» і «взагалі непроїзна». Інших доріг в області не існує. Хіба що збереглися напрямки, орієнтири та варіант «ланами». Так і їдуть.

Йдеться насамперед про проблемну дорогу Н-11 Миколаїв — Дніпропетровськ, що має національне значення. Начебто стратегічна та значуща. Але розбита вщент. За результатами дорожніх випробувань, які провели українські журналісти, траса Н-11 визнана найгіршою дорогою в Україні.

Перебіг реформ в Україні, її готовність до лібералізації візового режиму з ЄС стали основними темами зустрічей Президента Петра Порошенка із Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, які він провів у Брюсселі під час свого робочого візиту до столиці Євросоюзу.

Президент поінформував про конкретні результати реформ у боротьбі з корупцією та реформування правосуддя: ухвалення важливого законодавства про електронне декларування, повернення активів, спеціальну конфіскацію, а також запобігання корупції. «Усе це необхідно для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС», — пояснив Петро Порошенко, роблячи заяву для преси після зустрічі. 

«І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки!» — перед послами понад 30 країн цитує пророчі слова поетичного генія українського народу директор Національного музею Тараса Шевченка син поета-дисидента Дмитро Стус. Дипломати — представники різних народів та вітчизняні діячі культури нещодавно завітали до музею і взяли участь у міжнародній урочистій культурно-мистецькій церемонії «Нас єднає Шевченкове слово. Історія одного Заповіту».

Незлим тихим словом вшанували творчість Великого Тараса з нагоди 202-ї річниці з дня його народження та 170-річчя створення  «Заповіту». Нині маємо півтисячі перекладів відомого твору 150 мовами світу, його текст поклали на музику 40 видатних композиторів. Це без перебільшення свідчить: Шевченко залишив усім прийдешнім поколінням українців воістину неоціненну спадщину. Адже його вірші презентують українську націю в усьому світі — вічні слова цитують у різних куточках нашої планети від Канади до Австралії. 

Мелітопольський завод «Гідромаш» (Запорізької області) — одне з небагатьох підприємств України, що належить до ефективного сектору економіки. Попри складну ситуацію, пов’язану з різким зменшенням попиту на продукцію заводу на зовнішньому ринку, підприємство й надалі ефективно освоює внутрішній ринок та шукає альтернативний шлях для виходу на країни близького та дальнього зарубіжжя. Нині замовники продукції — Узбекистан, Киргизія, Молдова, Білорусь. Триває моніторинг болгарського та турецького ринків. Потенційними споживачами своєї продукції підприємство вважає і країни Балтії.

Упродовж 2012—2015 років на підприємстві повністю модернізували модельний ряд автопідйомників з висотою підйому 14, 15, 18, 22 та 28 метрів. Конструкторський відділ заводу створив принципово нову модель автопідйомника АП-18М, яка за технічними та конструкторськими параметрами не має аналогів. Усю продукцію заводу сертифіковано за системою «УкрСЕПРО», на підприємстві впроваджено систему контролю якості ISO 9001, яка ефективно працює. За допомогою працівників Київського політехнічного інституту, органу з сертифікації на підприємстві постійно проводять технічні аудити. 

Відчинивши двері управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, що на Черкащині, бачиш здебільшого жіночі обличчя. «Це й зрозуміло, адже кому як не нашим берегиням, — коментує керівник управління, заслужений працівник соціальної сфери, депутат обласної ради п’яти скликань Галина Кучер, — оточувати теплом усіх, кому необхідна допомога. Звісно, й чоловіки успішно працюють у цій установі, однак жінки дуже глибоко відчувають потребу людей у допомозі, вміють терпляче вислухати, зрозуміти, вчасно виконати всі передбачені законом процедури, щоб задовольнити того чи іншого відвідувача». 

Майже дві з половиною тисячі відвідувачів завітали торік до Музею історії урядів України. Якщо раніше експонати займали одну кімнату, тепер експозиція значно розширилась і містить цікаві раритети, що розповідають про минуле українських чиновників.

Музей, розташований у Будинку Кабінету Міністрів, почав діяти наприкінці 2009 року. Ідею його створення ще за п’ять років до того висунув завідувач історико-документального відділу Секретаріату Кабінету Міністрів Микола Палій. Початкову експозицію, що розповідала про діяльність органів виконавчої влади, починаючи від створення у 1917 році першого уряду України — Генерального секретаріату Української Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком — і до наших днів розмістили у звичайному робочому кабінеті. Тоді цим опікувалися начальник управління у зв’язках з громадськістю Наталія Дніпренко разом із першим збирачем фондів майбутнього музею Наталією Карповою. 

Це найкращі 40 фотографій із понад 680 робіт, які надійшли з усіх куточків України на однойменний всеукраїнський фотоконкурс. Виставка щорічна, відбулася вже вшосте, однак у Верховній Раді експонується вдруге. Як зазначають організатори, фотоконкурс «Благодійність крізь призму об’єктива» цього разу став відображенням нових суспільних процесів — фото 2015 року присвячені допомозі внутрішньо переміщеним особам та всім, хто постраждав від війни в Україні.

А провів фотоконкурс восени 2015 року Український форум благодійників під патронатом Національної спілки фотохудожників України. Найкращі роботи підібрало професійне журі, до складу якого увійшли відомі на весь світ українські фотографи (Едуард Странадко), представники міжнародних (програма «Волонтери ООН») та українських благодійних інституцій (благодійний фонд родини Загорій, Всеукраїнський благодійний фонд «Запорука»). Уперше відзначали вибір «народного журі» за результатами онлайн-голосування. 

Житель Тростянця Сумської області Сергій Самойленко свого часу пішов добровольцем у зону АТО. Повернувшись, почав шукати роботу за спеціальністю «інженер-технолог з виробництва та переробки продукції тваринництва». Став на облік у районному центрі зайнятості. Скориставшись порадами та рекомендаціями спеціалістів стосовно відкриття власної справи, записався на курси з основ підприємницької діяльності. Після захисту бізнес-плану та реєстрації приватним підприємцем отримав одноразову допомогу для започаткування власної справи. Такою для нього стало відкриття кінологічної школи. З юних літ він дресирував чотирилапих помічників, набув досвіду. І ось захоплення стало справою життя.

Тепер він спокійний за завтрашній день, бо виявилося чимало охочих одержати від нього кваліфіковану допомогу. Сергій Самойленко один із семи колишніх безробітних Тростянця, які скористалися послугами служби зайнятості й започаткували власну справу. 

259 хлопців і дівчат з непідконтрольної території Луганської області цього року зареєструвалися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні якості знань. Багато це чи мало? А якщо врахувати, що саме кожен з них мав зробити, щоб отримати право участі в цьому іспиті? По-перше, довести батькам бажання отримати документ про освіту саме українського зразка. Хоч не обов’язково батьки, які живуть у Луганську або Краснодоні, Стаханові чи Антрациті, хвилюються, який саме атестат буде в дитини. І навіть коли дорослі підтримали, як оголосити про рішення у школі?

Але ж без допомоги вчителів, без їхніх знань і порад не підготуєшся до іспитів. А тамтешніх педагогів їхнє начальство орієнтує зовсім не на українське ЗНО, а навпаки — на російський ЄДІ. Для цього в Луганську навіть роздобули теми творів торішнього єдиного державного іспиту і влаштували тестову роботу серед місцевих школярів. Як повідомляє сайт «Схід.інфо», дві сотні хлопців і дівчат успішно впоралися із завданням. Тож їм буде надано режим максимального сприяння і навіть організовано цільову поїздку, ймовірно, в одну зі шкіл Ростова-на-Дону.