Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна.  

Питання, чи бути нашій землі предметом вільної купівлі-продажу, на найвищому державному рівні майже вирішено. Проте єдиної думки у суспільстві немає. Дискусії тривають. Бо це якраз та ситуація, коли перш ніж прийняти остаточне рішення, треба дуже добре подумати. Кореспондент «УК» розпитав кандидата наук з державного управління, в. о. завкафедрою автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Григорія ШАРОГО, що він думає з цього приводу.

Онкохворі дорослі й діти відтепер мають змогу перевіряти, чи не придбали вони вже закуплені державою ліки. Дізнатися про наявність препаратів загалом і перевірити їхню кількість можна в системі моніторингу «Ліки-контроль». У всіх областях країни в режимі реального часу збиратимуть інформацію зі 112 медичних закладів. 

«І за що ви, кумо, посварилися цього разу? Чим вам кум не догодив?» — «Ой, та вчудив таке, що купи не тримається. Гостювали ми в кума Петра. Пригощалися гарно, розмова душевна була. А мій бевзь що не тост — то за сусідів. Господарі вже ображатися почали. А він своєї: щоби сусідам, мовляв, здоровилося і гараздилося, щоб у них були повні комори збіжжя, столи вгиналися від печеного і вареного, а гаманці тріщали від зарплат! 

В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють  ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють  передовсім численні приватні коледжі та  філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів. 

На ринку зведення нового житла — високий попит і вже значно знижені порівняно з 2014—2015 роками ціни (на 30—70% у доларах). Проте чимало покупців не здогадуються про вдвічі-втричі більші ризики придбання такої нерухомості. Одиниці з них перевіряють компанію-забудовника на чесніть: чи викупив землю (або взяв в оренду), чи є всі дозвільні документи, чи не перепродано кілька разів право на майно (тобто чи не укладено такі угоди не лише з ним, а й з іншими інвесторами-фізособами), чи не відкрито карну справу на керівників тощо. Цей перелік можна продовжувати.

Як колись зазначав «УК», за інформацією правників, такі ретельні перевірки зголошуються робити лише 5% потенційних інвесторів. І з них 70—80% — юристи. 

На тлі зростання комунальних тарифів, певної нестабільності в політичній площині, що не може не впливати на економічний стан країни, питання соціальних виплат постає особливо актуально. Тож чималу частину свого традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр присвятив саме цій темі, докладно пояснивши глядачам, як мовиться, що й до чого.

Держава протягом року витрачає на соціальні виплати й соціальну допомогу 365 мільярдів гривень. Це втричі більше, ніж весь бюджет національної безпеки та оборони. 

У другі роковини розстрілу активістів Майдану на вулиці Інститутській Президент Петро Порошенко разом із дружиною Мариною вшанував пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні. Подружжя встановило лампадки до пам’ятного Хреста на алеї Героїв Небесної Сотні, на місці загибелі відважних українців.

Опісля глава держави провів зустріч із родинами загиблих. Перед тим як узяти слово, він присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка» посмертно активістові Революції гідності Вікторові Орленку. До присутніх Президент звертався словами: «Ми завжди маємо пам’ятати, яку ціну було заплачено за те, щоб ми мали можливість будувати нашу державу. І дуже важливо, щоб ці злочини було покарано». 

Як відомо, у фіналі національного відбору  на міжнародний пісенний конкурс  крім співачки Джамали змагалися п’ять гуртів: The Hardkiss, Brunettes Shoot Blondes, «НеАнгели», Pur:Pur і SunSay. Щоб визначити переможця, своє слово мали сказати журі й ми, слухачі. Наше голосування  цінується вище за думку професіоналів. Тому можна впевнено казати, що Джамала — це вибір українців, адже журі надало перевагу гурту The Hardkiss. Однак  свою справу зробили  SMS-повідомлення, яких, до речі, цього  року  було  рекордно багато —  382,5 тисячі. Співачка набрала найбільше балів саме завдяки нашій активності.

Тож у травні у Стокгольмі 32-річна Сусана Джамаладінова заспіває пісню «1944». На її написання співачку надихнула розповідь прабабусі про депортацію кримських татар із території півострова. «Я написала її торік, і для мене це дуже особиста пісня, — розповідає Джамала. — Вона про трагедію  нашої сім’ї й усього кримськотатарського народу, який у 1944-му завантажили в товарні вагони і як худобу кілька тижнів везли в Середню Азію. Тих, хто  помирав від голоду і спраги, просто викидали з потяга. Моя прабабуся втратила там одну з дочок. Написати пісню мене спонукала особиста історія моєї родини,   але якщо подивитись на цю тему ширше, то багато народів, які живуть в Україні, було репресовано, депортовано, вони пережили Голодомор. Тому ця пісня не тільки про депортацію. Для мене дуже важливо, щоб про те, що нам усім болить, дізналися якомога більше людей за  межами країни. Тому використаю «Євробачення», щоб розповісти  про це музичною мовою як композитор, як автор».

У зв’язку з ембарго на експорт українських товарів до РФ протягом двох останніх років почала змінюватися географія їх збуту. «УК» починає серію матеріалів, у яких ідеться про те, куди саме наші виробники переорієнтували свій експорт, із якими труднощами вони стикаються на цьому непростому шляху.