Нещодавно Рада Європи ухвалила резолюцію «Про місцеву та регіональну демократію в Україні». Основною її мотивацією стало бажання України реформувати місцеве самоврядування. Ідеться зокрема про Концепцію розвитку місцевого самоврядування, яку  має підписати Президент і яку, стверджують міські та селищні голови Рівненщини, обговорюють нині з усіма, тільки не з ними — безпосередніми суб’єктами реформування.

Ось і виходить, що Страсбург дивиться на українську глибинку одними очима, самі ж представники місцевого самоврядування, які щодня «варяться» у проблемах цієї глибинки, — зовсім іншим, більш приземленим і реалістичним поглядом.

Чому ж навіть напередодні професійного свята не затихає головний біль у міських та селищних голів? Відповіді на це запитання ми разом шукали за «круглим столом» «УК». 

Територіальні органи Міндоходів надіслали громадянам повідомлення про уточнення даних щодо кількості та розмірів об’єктів житлової нерухомості (далі — ОЖН), які перебувають у їхній власності та підлягають оподаткуванню. Таким чином Міндоходів формує реєстр тих платників податку, які до 1 липня наступного року отримають податкові повідомлення-рішення та платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з ОЖН. 
Як уточнив «УК» начальник відділу адміністрування майнових податків департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів Юрій Тимощук, запрошення вручили тим власникам, інформацію про яких Міндоходів надала Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр робить це щоквартально). Крім того, деякі дані податківці одержали з поданих декларацій про майновий стан і доходи. 

За 10 місяців  цього року аграрії позичили у банків рекордну суму — 13 мільярдів гривень (на 3 мільярди більше, ніж у 2012-му). Про це нещодавно  повідомив Мінагропрод. Кредитними коштами скористалося 2,6 тисячі сільгосппідприємств і фермерів. При цьому найбільшим попитом у них  користувалися «короткі» гроші (на термін — до року). Їх взято 8,1 мільярда гривень. На строк до трьох років  оформлено позик на 2,2 мільярда і на понад три роки — 2,7 мільярда. «УК» спробував з’ясувати, чи справді цього року гроші стали доступнішими для аграріїв, зокрема дрібних та середніх. Чому в цьому сегменті кредитування переважають короткі позики? І які плани банків із розширення фінансування сільгоспвиробників у найближчі роки? 

Полтавщина належить до тих областей, де автодороги перебувають у задовільному стані. Звичайно, вони не такі, як у сусідній Білорусі, але все одно їх постійно підлатують, чистять, обкошують узбіччя. Причому не тільки за тиждень до Сорочинського ярмарку. Можливо, так відбувається тому, що стан доріг завжди на контролі в обласної влади. Ось і на черговій щотижневій апаратній нараді у голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка керівники профільних служб щонайменше півгодини звітували про підготовку шляхового господарства області до роботи в зимовий період.  

Після кожного інтерв’ю з Валерієм Томазовим, очільником української генеалогії, завжди поверталася ніби з гостинцями з пра-пра-бабусиної скрині і казковим бентежним відчуттям, що їм там немає кінця-краю… 
— Пане Валерію, якими загадковими сюжетами із родовідних кореневищ почастуєте цього разу?
— Я взявся за майже недосліджену генеалогію купецтва. Про одну з потужних династій на півдні України, рід Маврокордато, 2010 року вийшла в Греції моя книга — на  замовлення тамтешнього видавця. Нині в нас готується її видання  українською мовою.
Дослідження роду Маврокордато привело мене до інших грецьких родів, тому що усі вони багато разів породичалися. Там просто не було випадкових шлюбів: одружувалися в певному колі, на дівчатах з певних родин. Два двоюрідні брати могли оженитися на троюрідних сестрах, причому тітка одного могла бути дружиною двоюрідного дядька другого. 

З патріархом українського гончарства, найстаршим серед побратимів свого цеху, я зустрілася в Опішному. Майже вісімдесят років віддав він древньому ремеслу. Глина для нього — живий матеріал, з якого народжуються живі скульптури. 

Прем’єр-міністр України Микола Азаров вважає, що дестабілізація політичної ситуації в країні, блокування опозицією діяльності органів влади вплине на економічні показники, зокрема і на валютний курс. 

Близько 4-ї ранку 30 листопада у центрі столиці України сталося те, чому не має бути місця у цивілізованому світі: близько 2 тисяч співробітників спецпідрозділу «Беркут» зачистили Майдан Незалежності, де в той час перебувало кілька сотень мирно налаштованих громадян, які відстоювали свою позицію щодо європейського майбутнього нашої держави.

Зі слів очевидців і з відеокадрів, правоохоронці діяли по-звірячому: лупцювали кийками, ногами всіх без винятку, не зважаючи ні на вік, ні на стать. Такого в незалежній Україні ще не було, коли професійні та озброєнні спецпризначенці застосували у таких масштабах силу проти неозброєних громадян, яких вони мали б охороняти. Внаслідок «спецоперації» до лікарень звернулося кілька десятків киян та гостей столиці із різними ушкодженнями: від подряпин та забоїв до перелому кінцівок. Ще кілька десятків громадян правоохоронці затримали. 

Те, що відбулося о четвертій годині ранку 30 листопада на Майдані Незалежності, потім наступного дня на Банковій, інакше ніж злочином не назвеш. Телевізійні кадри перекреслюють будь-які недолугі спроби представників київського міліцейського главку знайти виправдання садистам у бойовому спецспорядженні, які спершу калічили дітей, а наступного дня розбивали голови і апаратуру журналістам. Водночас ці події переконливо засвідчують, що не можна всіх людей у погонах стригти під один гребінець. На підтвердження процитую повідомлення у Facebook одного з активних учасників Євромайдану: «Коли їх (студентів) почали гнати як худобу від стели, дехто потрапив у пастку, створену металевими щитами. І УВАГА! Міліція — не «Беркут». Міліціонери допомагали їм пролізти через той паркан, розтягуючи його. Вони самі були шоковані тим, що відбувалося на їх очах. Вибравшись із того пекла, хлопці та дівчата кричали їм: «Дякуємо!» 

Відома фраза — «Після виходу на пенсію життя тільки починається». А ось сама пенсія «починається» зі старту трудового життя, з внесків до Пенсійного фонду, які людина накопичує, аби мати забезпечену старість. Нині, коли пенсії стали персоналізованими, тобто коли під час їх обчислення застосовуються формули, у яких враховується ціла низка чинників — стаж, заробіток тощо, — у чималої кількості людей виникають запитання або навіть сумніви: а чи правильно мені нарахували пенсію, можливо, не включили (чи виключили) якісь аспекти…

«Урядовий кур’єр», плануючи редакційні «прямі лінії», на яких фахівці відповідають на запитання читачів, досить часто звертається до пенсійної теми. Але запитань не меншає. І всі вони потребують роз’яснень, а то й втручання посадовців. На черговій «прямій лінії» — «Пенсійне забезпечення громадян у 2013 році. Відповіді на актуальні запитання» — читачів консультував директор департаменту пенсійного забезпечення ПФУ Владислав МАШКІН.