-
Борис Гмиря просив не завантажувати його небасовими партіями
Серед небагатьох імен, відомих шанувальникам вокального мистецтва всього світу, на одному з чільних місць — прізвище нашого земляка-українця. Тим важче віриться, що його життя не раз, образно кажучи, висіло на волосинці, а нотною грамотою визнаний майстер сцени оволодів у… тридцятирічному віці!
Широко відомо, що Борис Гмиря — з бідняцької сім’ї, де не завжди мали вдосталь навіть хліба, а батько хапався за будь-яку роботу, аби прогодувати дітей. Власне, саме через нестатки освіта здібного до знань хлопця замалим не обмежилася церковно-приходською школою, бо навіть від ліпших учнів, зарахованих на безкоштовне навчання до міського училища, вимагали ходити на навчання у форменому одязі, коштів на придбання якого у родини Гмирі не було.
-
Олексій ЖУРАВКО: «Потрібно зруйнувати бар’єри, які стоять між інвалідами та здоровими людьми»
Задля здійснення Кабінетом Міністрів повноважень щодо додержання прав і законних інтересів людей з обмеженими можливостями введено нову посаду Урядового уповноваженого з прав інвалідів. Тепер про людей з особливими потребами піклуватиметься людина, яка сама пройшла нелегку школу життя, — Олексій Журавко. Своїми думками з приводу ситуації, що склалася в нашій країні щодо людей з інвалідністю, і про перші кроки діяльності на новопризначеній посаді Олексій Журавко розповів «Урядовому кур’єру».
-
У гектарів з’явиться регулятор?
За законопроектом «Про обіг сільськогосподарських земель», з яким Держземагентство почало ознайомлювати громадськість на своєму сайті у липні, пріоритетне право викупити землю у фізосіб з відкриттям ринку землі матимуть держава, місцеві ради і ДЗБ. Такі обмеження, за словами начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, потрібні, щоб зняти надлишок землі з ринку й убезпечитись від спекуляцій, наблизити ціни за гектар за допомогою банківських інструментів до середньоєвропейських.
-
Куди піти вчитися, щоб не помилитися
Нещодавно завершилася вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Дехто з абітурієнтів самостійно обирав майбутній фах заздалегідь, комусь підказали батьки чи вчителі. А є й такі, що чітко не визначилися. Тому й подавали документи на різні спеціальності у кілька вишів одразу.
Проте сучасні дослідники ринку праці переконанні, що обираючи майбутню професію, молоді передовсім слід пам’ятати, що час навчання у виші триває в середньому чотири-п’ять років. І коли він спливе, далеко не всі роботодавці, які нині мають потребу в певних фахівцях, потребуватимуть саме їх і на той час. А ще за 5 років наука й техніка підуть далеко вперед, і не обов’язково майбутній випускник зможе у них вільно зорієнтуватися. -
Юрген КРЕФТНЕР: «Для селян я — місцевий, проте залишаюся громадянином Австрії»
Широкому українському загалу навряд чи відома назва кооперативу «Лонго Май», який виник на хвилі протестних настроїв французької молоді кінця 60-х років минулого століття. У таких комунах молоді французи почали втілювати свої уявлення про справедливе суспільство. Згодом подібні об’єднання стали міжнародними — вони діють у багатьох країнах континенту та за його межами. На початку 1990-х кілька європейців з асоціації «Лонго Май» приїхали в закарпатське Нижнє Селище, щоб створити фермерське господарство і займатися соціальними проектами. Зрозуміло, справа була не з легких, тому нині залишилося тільки двоє іноземців, які тут одружилися і мають дітей. Один з них — австрієць Юрген Крефтнер — нині відомий в Україні як лідер гурту «Гудаки». Сьогодні він наш співрозмовник.
-
В’ячеслав СУПРУН: «У високій кваліфікації фахівця має бути зацікавлений передусім роботодавець»
Ні для кого не секрет, що в країні брак робітничих кадрів. Та й їхня підготовка не відповідає вимогам сьогодення. Залагодити справі покликана Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти до 2015 року. Про її виконання розповідає директор департаменту профтехосвіти профільного міністерства В’ячеслав СУПРУН.
-
…І оживає буремна минувшина
Як розповіла його директор Алла Кушнір, заклад бере свій початок ще з дореволюційних часів. Першим же директором уже в радянську добу був невтомний дослідник Шевченкового краю Дмитро Бочков, який перебував на посаді до 1935 року. Цікаво, що жителі міста брали активну участь у створенні музейної експозиції. Саме черкащани принесли цінні експонати, що доповнили реквізовані після революції цінності з панських маєтків Бобринських, Балашових, Браницьких, Лопухіних, Кантакузен-Сперанських, військові реліквії Орловського й Брянського полків із полкової церкви.
-
Сьогодні — копійка у розвиток, завтра — мільйон у прибуток
Лише за перше півріччя цього року єдиний в Україні розробник і виробник турбогенераторів і гідрогенераторів для електростанцій, устаткування для залізниць і міськелектротранспорту, великих електричних машин Державне підприємство завод «Електроважмаш» інвестував у нове устаткування 56 мільйонів гривень. Щороку на ці потреби, згідно з програмою модернізації виробництва, він готовий витрачати по 80 мільйонів гривень.
Розуміння того, що багато замовлень приносять не лише прибутки, а й чималі затрати, прийшло до заводчан ще два роки тому. Саме на той час портфель Електроважмашу почав заповнюватися стрімкіше, ніж зазвичай, і нині підприємство забезпечило себе роботою аж до 2017-го. Обсяг його виробництва тільки цього року становить понад два мільярди гривень, збільшившись на 50 відсотків. Із такими темпами замовлень стало важко працювати на старому обладнанні, яке не міняли тут упродовж десятиліть. -
Чи кожна пташка своє гніздо знає?
Банкірша, з якою ми розмовляли, щойно познайомившись, здавалося, дотримувалася стилю сучасних авторитарних бізнес-леді. Та коли розговорилася і поринула у спогади, її голос став м’яким, навіть розчуленим. Відчувалося, що їй самій приємні ті далекі моменти її життя. Перейшовши на поліську говірку, вона розповідала про те, як зростала у простій родині, як після уроків топила грубку, варила їжу, сапала на городі. Закінчивши школу із золотою медаллю, поїхала вступати до вишу в Одесу. Велике красиве місто настільки вразило дівчину з «глибинки», що вона забула про все на світі, в тому числі й про міський транспорт — так і прошкувала з вокзалу й до навчального закладу пішки, захоплено роздивляючись усе навколо і тягнучи в руках важку валізу з підручниками.
-
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ НАКАЗ
Відповідно до підпункту 4.3.1 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, та з метою збереження існуючих і залучення додаткових вантажопотоків транзитних вантажів НАКАЗУЮ:
1. Внести до Порядку встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики Залізниць держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол.США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 04 жовтня 2012 року № 589, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2012 року за № 1762/22074, такі зміни:
1.1. У пункті 3.4 розділу III цифри «30» замінити цифрами «50».
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ