• Василь БЕДЗІР

    «А ЮНЕСКО хай зачекає!»

    Старовинні дерев’яні храми Закарпаття — знаки будівельної майстерності й естетики стародавніх зодчих, залишені ними на цій землі, а ще — свідчення віри і духовних поривань краян. Останніми роками замість повномасштабних мурованих церков і соборів дедалі частіше зводять невеликі дерев’яні, виконані в традиціях минулих часів, церковці. 

  • Дорога до храму православ’я

    Наші предки, закладаючи підвалини сьогодення, прагнули світла. Один із шляхів, що вів до нього, — давній тракт Київ—Золотоноша. Проходив він Переяславом. Зупинімось там. А конкретно в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Біля церковної брами, кованої в Житомирській області. Звідси починається дорога до храму.  

  • «Торгових воєн» більше не буде

    Учора Прем’єр-міністр Микола Азаров побував із робочим візитом у російському місті Сочі, де мав зустріч зі своїм тамтешнім колегою Дмитром Медведєвим. Основною темою переговорів стали питання торговельно-економічної співпраці обох країн.
    У ході двосторонньої зустрічі глави урядів зокрема обговорили питання створення зернового пулу — об’єднання країн-зернотрейдерів чорноморського басейну. Про це журналістам за підсумками двосторонніх переговорів повідомив прес-секретар українського Прем’єра Віталій Лук’яненко. Проте конкретних рішень із цієї теми не ухвалювали. 

  • Лариса КОНАРЕВА

    Голови «полетіли» за кругову поруку

    Як і повідомляв «Урядовий кур’єр», вчора відбулося розширене засідання колегії Міністерства внутрішніх справ, на якому заслухано висновки роботи спеціальної комісії міністерства, яку очолював начальник Головного штабу МВС Володимир Березан. Він і озвучив висновки комісії, яка не тільки ретельно перевіряла резонансні події, а й приймала скарги від громадян.
    За час роботи комісії в районі до представників МВС звернулися 94 громадянина. Серед них, окрім жителів Врадіївського району, були жителі прилеглих населених пунктів. Особистий прийом заявників здійснював і перший заступник міністра внутрішніх справ Віктор Дубовик. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Не бійтесь заглядати в заліковку до боксерів

    Вдалим назвала виступ своїх підопічних на  XXVII літній Всесвітній універсіаді Федерація боксу України. За підсумками вирішальних двобоїв українські майстри шкіряної рукавички поклали до скарбнички нашої команди дві золоті нагороди, а в ній на той час уже була бронзова медаль Дениса Берінчика (вагова категорія до 64 кг).
    Фінальний бій лідера збірної України у вазі до  75 кг Дмитра Митрофанова пройшов під диктовку нашого боксера. Винятком став лише стартовий раунд, який залишився за узбеком Азізбеком Абдугофуровим. Та й цей раунд, як виявилося пізніше, Дмитро просто провів у «розвідці», немов навмисне віддавши перевагу опонентові, аби знайти слабкі сторони суперника, щоб у наступних двох трихвилинках увімкнути підвищену швидкість та просто таки декласувати супротивника. 

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Відкатались — заплатіть

    Нещодавно Верховна Рада ухвалила в цілому законопроекти «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» та «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів».
    Сутність новацій – у тому, що власники старих автівок мають платити утилізаційний збір. Таким самим податком обкладуть імпортерів і виробників. Не сплачувати його зможуть лише ті, хто зобов’яжеться самостійно утилізувати старі автомобілі. У Всеукраїнській асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) відразу ж виступили проти такого рішення. Чому – зрозуміло: бо це спричинить подорожчання транспортних засобів. 

  • Олена ОСОБОВА

    Спогади як кара Божа

    Єлизаветі Олександрівні Перединець з Лисичанська понад 90 років, і вона наважується зануритися в спогади, які тривалий час були під забороною.  
    Спочатку прийшла «похоронка» на дядька Івана, який квартирував у сарайчику на їхньому городі. Десятирічна Ліза мало що знала про цього чоловіка з села, який приїхав на заробітки на підприємство «Донсода». Подейкували, що в нього в селі залишилася сім’я, і щоб її прогодувати, він у всьому собі відмовляв. Недоїдав. А робота важка, шкідлива. І дядько захворів на туберкульоз.

  • Віктор ШПАК

    Дуга, що об’єднує Європу

    Ми заслужено пишаємось знаменитими пам’ятками архітектури, що дісталися нам у спадок від предків, — Софійським собором і Києво-Печерською лаврою. Менш відомо, що крім них до об’єктів світової культурної спадщини, офіційно визнаних ЮНЕСКО, в нашій країні належать історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини, природні букові ліси Карпат і астрофізична дуга Струве, частина якої проходить територією України. 

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    Провінційність властива не місту, а байдужим душам

    На під'їзді до Запоріжжя обрій затягло сіро-блакитне марево. Мені пощастило: того дня подих численних труб відносило в інший бік. Вітер і сонце не залежать від волі влади, а ось чистота вулиць — її заслуга. І, звісно, майже 700 тисяч жителів, адже це одна із складових культурного буття міста. Яке воно в Запоріжжі?  
    У вихідні обласний центр пропонує насичену програму. Крім кінотеатрів — цирк, виставки, концерти, музеї: просто неба… і під дахом звичайної п’ятиповерхівки, де розмістили обласний художній музей. Дивно, адже Запоріжжя загалом вирізняється на архітектурній мапі, тут чимало цікавих будівель, бо «ніде в світі під конструктивізм не віддавали цілі міста».

  • Мирослав СКОРИК: «Дмитро Шостакович захопився моєю музикою, переглянувши по телевізору «Тіні забутих предків»

    Це немов за рядком Івана Драча, хоч він у поета і стосувався таїни слова, а не мелодії: «Вагітна скрипка стане породіллю»… Каприси віртуоза Ніколо Паганіні, написані саме для скрипки, із натхненної волі визначного українського композитора через кілька століть ніби продовжили свій рід у новому «багатодітному» звучанні — коли Мирослав Скорик зважився перекласти ці сольні твори неперевершеного італійця вже не для одного іншого інструмента чи кількох, а для всього симфонічного оркестру.
    Водночас пан Мирослав не забуває про генеалогічне коріння української музики, струшуючи архівний пил з її призабутих скарбів: це завдяки йому ожили на сцені зокрема львівська лютнева табулатура  ХVІ століття, опери «На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича, «Купало» Анатоля Вахнянина, «Роксоляна» Дениса Січинського, «Юнацька симфонія» Миколи Лисенка.