• Олександр БІТТНЕР

    Стихію простіше попередити

    Чергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула розпочалося з найнагальнішого на сьогодні питання — попередження наслідків проходження великої води з Європи річкою Дунай. Підстав для занепокоєння більш ніж достатньо: за оцінками експертів, таких масштабних підтоплень низинних територій європейські країни не знали. Але якщо сусіди по континенту вже  оговтуються, нам ще належить із ними поборотися.

    Поки що добове підвищення рівня води на українській ділянці Дунаю складає від 3 до 10 сантиметрів, що менше, ніж критичні показники. І хоч Дунай ще підніматиметься, Гідрометцентр не прогнозує підтоплень, рівних до повеней у Німеччині, Чехії та Сербії. 

  • Василь ТУГЛУК

    Коли підштовхування до прірви видають за благо

    Чи не найтривожніше у ситуації, про яку йтиметься, — намагання однієї зі сторін втягнути у конфлікт колектив. Це, звичайно, може принести його ініціаторам додаткові дивіденди, але працівникам об’єднання — нові проблеми. По суті, людей, користуючись їх необізнаністю в економічних нюансах та використовуючи популістські заклики й обіцянки, намагаються перетворити в знаряддя руйнації виробництва, яке є головним фінансовим джерелом забезпечення їхніх життєвих потреб. Та чи не найгірше, що  головним, так би мовити, механізмом розкручування подій, що дестабілізують роботу Сумського науково-виробничого НВО імені Фрунзе, став… президент цього підприємства. На запитання: «Чому та кому це вигідно?», спробуємо відповісти в ході аналізу подій і фактів, що передували нинішнім. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    А тепер малюки — під домашнім арештом

    Звиклі до різних життєвих ситуацій правоохоронці цього разу не приховували сліз: на траві лежало понівечене, закривавлене хлоп’ятко — таке маленьке, худеньке і невинне. Ще слабко дихало, але було непритомним. Скільки воно пролежало, змучене численними ранами? Може, плакало і кликало маму? Безпам’ятство милосердно припинило його муки, і чотирирічний Артемко так і не зрозумів, що для нього все скінчилося — і страх, і біль, і життя...
    Щоправда, помер він уже в кареті «швидкої допомоги», яку, як і міліцію, викликали діти. Вони каталися на велосипедах неподалік лісосмуги, у якій убивця холоднокровно кинув свою жертву. Можливо, він знав, що хлопчика шукають і правоохоронці вже кілька годин тому прочесали те місце. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Спокуси приватного розшуку

    Замовити стеження за невірним чоловіком, відшукати зникле майно, зібрати досьє на конкурента — це лише незначний перелік послуг, які сьогодні пропонують приватні детективи. Правоохоронці стверджують, що, на відміну від сусідньої Росії, діяльність таких фахівців розшуку в нашій країні поки що поза законом. Самі ж детективи кажуть, що діють цілком легально, а серед їхніх клієнтів зустрічаються й міліціонери, які прагнуть врятувати своїх близьких від серйозних проблем. Хоча подробиць таких випадків не розповідають, посилаючись на етичні норми.

  • Олександр УДОД: «Дискусія про підручник історії — тема, яку порушуватимуть вічно»

    Останні 20 років, як хвилі у бурхливому морі, то піднімаються, то затухають дискусії щодо підручника з історії. От і нещодавно в Інституті історії НАН провели «круглий стіл» на тему «Викладання больових точок історії України ХХ століття у школах». Про що йшлося, чому тема порушується вкотре, зрештою, чи з’ясовуються істини і як подібні конференції впливають на роботу в школі? На ці та інші запитання відповідає модератор «круглого столу», голова експертної ради Міністерства освіти і науки з історичних наук професор Олександр УДОД. 

  • Владислав КИРЕЙ

    П’ятикласникам приділять особливу увагу

    Хоч надворі — розпал літа, а освітяни напружено працюють над підготовкою до нового навчального року. Тут, окрім матеріально-технічної бази, як зауважують у департаменті освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, потрібні неабиякі зусилля щодо модернізації всього навчально-виховного процесу.
    Як відомо, недавно розпочалося втілення в життя  нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який затверджений урядом ще 2011 року. Зокрема йдеться про впровадження  інформаційно-комунікаційних технологій — всі учні,  починаючи з 2 класу, з першого вересня освоюватимуть та використовуватимуть їх у практичній діяльності. 

  • Віктор ШПАК

    Український сокіл не дав зімкнути кільце блокади довкола Москви

    Прізвище цієї людини годі відшукати як у восьмитомнику «Советская военная энциклопедия» 1976–1980 років випуску та «Военном энциклопедическом словаре» 1984 року, так і навіть у виданій уже за часів «перебудови» фундаментальній енциклопедії «Великая Отечественная война 1941–1945». Звісно, далеко не про всіх командирів дивізій, навіть якщо йдеться про Героїв Радянського Союзу, можна згадати в обмеженому за обсягом виданні. Однак Андрій Никифорович Вітрук — один з небагатьох представників Радянської армії, удостоєних звання Народного Героя Югославії. 

  • Василь БЕДЗІР

    Ільницю годують… камінь і глина

    Кожен сьомий житель Закарпаття заробляє на хліб насущний за межами краю. Це за скромними підрахунками, бо дехто з експертів вважає: закарпатських заробітчан поза рідним краєм ще більше. Однак не так багато, як деінде, «блукаючих» шукачів роботи серед жителів Ільниці... 

  • Шпаківня, в якій оселилися книжки

    Дві двоповерхові етажерки, що оформлені як шпаківні, з’явилися в різних куточках парку. Тільки тут живуть не птахи, а . книжки. Старі, улюблені, зачитані до дірок. Одна «шпаківня»  розташована біля дитячого майданчика, і книжки тут здебільшого дитячі. Інша — біля входу в парк. Книжки приносять сюди люди, які щиро хочуть поділитися своїм культурним надбанням. Тут відчувається запах справжнього, раритетного паперу і … дитинства. Мої батьки все життя збирали бібліотеку. В їхній квартирі безліч полиць і стелажів з книжками. Пам’ятаю, коли мені було років десять, мама й тато всю ніч сиділи на лавочці перед книгарнею в живій черзі за передплатою на Дитячу бібліотеку. Була колись така,  налічувала 50 томів найкращих дитячих книжок.

  • Затверджено керівний склад реформованого державного сектору морської галузі

    З набранням чинності Закону «Про морські порти України» розпочала свою роботу Адміністрація морських портів України. На території ж самих портів замість одного держпідприємства, на яке раніше покладалися й адміністративні, і комерційні функції, тепер працюють по два суб’єкти з чітким розподілом обов’язків — філія АМПУ та відповідне державне підприємство.  У зв’язку з цим Мінінфраструктури здійснило відповідні кадрові призначення.
    Виконання обов’язків голови ДП «АМПУ» покладено на Юрія Васькова. Відповідним наказом відомства від 12.06.2013 № 93-О його призначено в. о. керівника ДП «АМПУ» з 13 червня 2013 року на період до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління.