На Житомирщині вже нікого не дивує, коли цілі лісові масиви поблизу обласного центру визнають «зрідженими зеленими насадженнями» та безжально вирізають задля будівництва «хатинок» для місцевої «еліти». Найвірогідніше, що організатори чергового «вилучення» понад двох гектарів земель, якими користувався Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), теж розраховували на тихе проведення «операції». Натомість справа набула широкого суспільного резонансу і загрожує обернутись міжнародним скандалом, бо вся нині засаджена лісом територія на виїзді з Житомира у напрямку Новограда-Волинського за часів нацистської окупації стала місцем масових страт і захоронення десятків тисяч радянських військовополонених та цивільних громадян зокрема єврейської національності. 

Україна завжди славилася народними виробами. Вишивка і гончарство, килими і гобелени, різьблення по дереву і розпис по склу, вироби з металу, шкіри та бісеру. «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про українські народні промисли та носіїв традиційної художньої майстерності. Ми розповімо про найвідоміші родини майстрів, побуваємо у місцях найбільшого розповсюдження промислів, подивимося на сучасний стан виробництва.

Під час урочистої церемонії відкриття пам'ятника «Захисникам кордонів Вітчизни», яка, до речі, розпочалася урочистим маршем роти Почесної варти Державної прикордонної служби, Президент Віктор Янукович наголосив, що встановлення пам’ятника саме в столиці України — символічна подія. «Київ — колиска народження слов’янської держави. Це місто, як ніяке інше, уособлює та поєднує у своїй історії подвиги всіх поколінь захисників державних рубежів», — сказав він. 

Реалізація Плану заходів з виконання Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року дасть змогу до вказаного часу скоротити чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про це на понеділковому засіданні уряду повідомила міністр соціальної політики Наталія Королевська, коментуючи ухвалене рішення.

В Україні майже 93 тисячі дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. Змінити цю ситуацію покликана Національна стратегія профілактики соціального сирітства. «Ухвалений урядом План передбачає низку заходів, зокрема внесення необхідних змін до законодавства та посилення соціальної підтримки неблагополучних родин. У підсумку ми маємо отримати істотне зменшення соціальних сиріт, і до 2020 року таких дітей має бути майже на 26% менше», — сказала Наталія Королевська. 

Україна шукає можливі формати співпраці з Митним союзом і має намір отримати статус спостерігача в цій організації, повідомив під час брифінгу радник Президента — керівник головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента Андрій Гончарук.

«Ми шукаємо можливі форми співпраці з Митним союзом, з Євразійським економічним співтовариством, але, зрозуміло, такого характеру і такого рівня, який би нам не створював проблем під час нашої співпраці з іншими об’єднаннями, а також відповідав би нашим зобов’язанням у рамках СОТ», — наголосив Андрій Гончарук. 

Наприкінці минулого тижня в Одесі відбувся другий раунд переговорів у форматі 5+2 із врегулювання Придністровського конфлікту. Від 2002 року Молдова і Придністров’я як сторони конфлікту, Росія, Україна та ОБСЄ — як посередники при спостерігачах в особі Євросоюзу та США намагаються у такому складі залагодити усі проблеми довкола невизнаної республіки.

Учасники одеської зустрічі навперебій називали її успішною, хоча схоже було на те, що вони лише видавали бажане за дійсне, або ж робили аванси в бік наступного перебігу перемовин. 

Ми живемо в часи парадоксів: попри те, що більшість базових ідей сучасної трансплантології в різні часи з’явилися саме на теренах нашої держави, в незалежній Україні досі не створено нормальних умов для розвитку цієї галузі. В нас виконують лише близько сотні операцій на рік, а в черзі лише на органну трансплантацію перебувають майже 5 тисяч наших недужих співвітчизників. 

У липні цього року в Україні та Польщі відзначатимуть сумні 70-ті роковини так званої «волинської трагедії». Із чим ідуть волиняни до цієї дати? Які висновки зроблять два народи, приречені на цій землі жити по сусідству? Чи вистачить мужності й мудрості простити взаємні прогрішення і жити далі у добрих сусідських відносинах? 

Те, що зроблено і що необхідно зробити, за традицією оцінюють наприкінці календарного року. Однак у працівників різних галузей існує ще один день, коли вони відриваються від своїх буденних справ й аналізують успіхи та проблеми — це переддень їхнього професійного свята. Саме напередодні такої події ми зустрілися з головою Державного агентства водних ресурсів України Василем СТАШУКОМ, щоб дізнатися, чим живе майже 33-тисячний колектив працівників водного господарства України, які події були для нього найбільш значущими в минулому році. Саме з останнього і розпочалася наша розмова з керівником Держводагентства. 

Упродовж останніх 10 років курс на виробництво великого молока на Придесенні  був доволі ефективним. Середні надої на одну корову в сільгосппідприємствах регіону зросли з 1830 кілограмів у 2003 році до 4289 кілограмів торік. І все ж таки цієї весни фахівці департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації  дійшли висновку, що темпи виробництва молока порівняно із загальнодержавними  уповільнилися: добовий валовий надій у сільгосппідприємствах на 26 березня ц.р. становив 594 тонни, що лише на 11 тонн більше на відповідну дату минулого року.  Це при тому, що об’єктивних причин для зниження надоїв немає.