Однією з перших установ, що розпочала реалізацію соціальних ініціатив Президента України, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Про це кореспонденту «Урядового кур’єра»  розповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій АКОПЯН.  

12 березня цього року на розгляд Верховної Ради надійшов проект закону № 10170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)». За умови прийняття документа аборти у нашій країні заборонять. А штучно переривати вагітність дозволятимуть лише за умови виявлення у вагітної хвороб, які можуть загрожувати її життю. Матимуть змогу позбутися небажаної вагітності й дівчата до 16 років, жінки з місць позбавлення волі, матері п’ятьох дітей, а також ті, в кого помер чоловік чи є дитина-інвалід.

Певна річ, у цьому делікатному питанні знайшлися і противники, і прибічники. Одні обурені спробами держави в такий спосіб зазіхнути на власне право вибору жінки — народжувати чи ні, а інші виступають за життя, вважаючи аборти першопричиною поганої демографічної ситуації в країні та великим гріхом. 

У рамках виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» виконавча влада особливу увагу закцентувала на проблемах тваринництва.  Негативну тенденцію до спаду поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині вдалося нарешті переламати. Торік регіон мав найвищий темп зростання агросектору за останні 20 років. Порівняно з 2010-м виробництво сільгосппродукції зросло майже на 9%, у т.ч. в сільгосппідприємствах — на 13,5%, господарствах населення — 7,2%. Волиняни виробили продукції на майже 3,3 млрд гривень.   

Щоденні повідомлення обласного управління МНС із різних населених пунктів Харківщини нагадують вісті з фронтів: тіло 87-річної жінки знайшли в селищі Безлюдівка Харківського району на місці, де горіла суха трава, — навпроти одного з приватних будинків.   

Час невпинно наближає нас до чемпіонату Європи з футболу. Підготовчі роботи виходять на фінішну пряму. Стають до ладу нові та реконструйовані спортивні об’єкти, здаються в експлуатацію готелі, аеропорти, вокзали, багатокілометрові відтинки автомобільних і залізничних доріг. Закуповуються нові автобуси і тролейбуси, швидкісні поїзди іноземного виробництва, які доправлятимуть уболівальників до місць призначення. Залізничники завершують підготовку до впровадження прискореного руху пасажирських поїздів між містами, що будуть приймати Євро-2012 (Львів — Київ — Харків — Донецьк). Залишилося виконати менше 5% робіт. Їх планують закінчити до 25 травня 2012 року.  

На ціле  узбережжя у Запорізькій області  між Степанівкою (Приазовський район)  і Кирилівкою (Якимівський район) поодинокий рибалка сумує над  вудочкою: сьогодні ще не спіймав жодної рибини. День до вечора, а у чоловіка вже й надії немає, що повернеться додому з уловом.  

Коли керівник експедиції Георгій Сєдов помер, двоє вцілілих матросів спершу спробували донести тіло покійного до судна, з якого вони пішли в подорож. Та потім від цієї ідеї довелося відмовитися і вони взялися поховати його на скелястому березі. Зверху поклали купу каміння і встановили хрест, зв’язаний із двох лиж. Коли вирішили йти далі, помітили, що зник улюбленець лейтенанта — пес Фрам. Той ховався за могилою, тікав від людей і ніяк не хотів іти за ними. Матроси побрели, а вірний пес так і залишився помирати в крижаній пустелі біля могили рідної йому людини.

Ось так трагічно закінчилася подорож до Північного полюса, на яку наш відважний земляк наважився сто років тому. 

Зміна філософії діяльності податківців, їхній відхід від фіскальних методів роботи і перетворення на сервісну службу вимагає надання платникам податків якомога більшої кількості високоякісних послуг. Нині податкова служба поступово трансформується в оновлену структуру, що відповідає сучасним світовим стандартам. Це помітно сьогодні й на Черкащини.  

— Ето что за бандьоровскіє тряпкі? Нємєдленно снять!..  —  вказував на  вишиті  червоно-чорними ружами і такими самими смужками рушники енкаведешник. —  Развєлі тут пропаганду!..

 —  Не ми їх вішали  —  не ми й знімати  будемо!  —  озвався хтось із зігнаних до хреста-фігури дядьків.

 —  Что?.. Нєсі лєсніцу!  —  «полномочений» дістав з кобури і направив на сміливця потертого «ТТ».

А куди було діватися? Приніс той дядько драбину, сказав «прости мене, Господи!» і разом з односельцями відійшов подалі від  гріха.

Тим часом, заїжджий приставив драбину до високого хреста і почав смикати за рушники. Вузол одного з них розслабився, а з-під нього полетіла до землі… граната. Нагнало тоді небораці осколків нижче спини, у ноги і... Отак служивий, прізвище якого й досі згадують у селі поблизу обласного центру, отримав статус пораненого «в боях за соціалістічєскую Родіну».  Може й зараз живий, і пенсію підвищену отримує. У тому числі й за рахунок податків дітей та онуків отих дядьків, що тоді, в повоєнному чи то 1946-му чи то 1947-му, відмовилися зривати дбайливо вишиті рушники із православного хреста.

Про цю історію згадав днями, коли на Театральному майдані Луцька  проводив фотозйомку вже третього Всеукраїнського фестивалю рушників «Вишиті обереги єднання». Відбувся він  за активної підтримки Луцької  міськради. 

«Хочеш миру — готуйся до війни» — актуальність цього крилатого вислову ще ніхто не відміняв. Звичайно, якщо все перевести на мову нинішніх реалій, то йдеться передусім не про гонку озброєнь, а про економічну міць. Адже ніщо не заважає демілітаризованій Японії користуватися більшою повагою та пошаною у світі, ніж країнам, які мають на озброєнні ядерну зброю. І ні для кого не є секретом, що ту ж Росію не стільки поважають, як бояться через існування великого ядерного арсеналу та терплять через її монопольне становище в газопостачанні на європейському та пострадянському просторі.