• Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Чорна мітка на Поліссі: невже навічно?

    Щороку, в переддень чергової річниці Чорнобиля, беруся за перо. По-іншому не можу: шість районів невеликої Рівненщини, в яких проживає 400 тисяч жителів (майже половина всього населення краю), мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. 120 тисяч із них — діти.
    Впродовж багатьох років державних інвестицій сюди надійшло чимало. Це і газифікація кількох районів, і безкоштовне забезпечення школярів гарячим харчуванням, і щорічне оздоровлення дітей, що проживають на забруднених територіях, і  вихід на так звану чорнобильську пенсію: жінки — в 49, чоловіки — в 50 років. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Віктор ЯНУКОВИЧ: «Ключ від прогресу лежить у реальному секторі»

    На засіданні Комітету з економічних реформ, присвяченому розвитку реального сектору економіки, Віктор Янукович розставив акценти із самого початку, назвавши рушіями ефективної національної економіки новостворену вартість, сучасне виробництво, продуктивну працю, справедливу заробітну плату та стабільні робочі місця.
    «Кожен із присутніх розуміє: ключ від реального прогресу в економіці лежить у реальному секторі. Скільки створиш і заробиш, стільки і можеш розподілити. Це стосується і кожної родини, і будь-якого виробництва. Тому престиж праці завжди буде в основі успіху», — так він звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, представників уряду та Адміністрації Президента. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Для ліквідаторів уряд стає партнером

    26 років минуло з тієї ночі, коли над вивернутими назовні нутрощами четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС хвилі страшного вибуху здійняли криваве марево. Воно досі вкриває нашу країну і долі людей, які мимохіть, але нерозривно пов’язані з подіями квітня 1986 року.
    В урядовій залі Прем’єр-міністр Микола Азаров нагадав страшні цифри збитків, завданих нашій землі мирним атомом. Здається, за чверть століття вони стають ще моторошнішими. «Радіацією було забруднено 200 тисяч квадратних кілометрів української території, понад 5 мільйонів гектарів сільгоспугідь» , — зазначив глава ряду.

  • Наталія БОРОДЮК

    Микола ГУЛЬЧІЙ: «Половину маси гормона щитоподібної залози становить йод. Немає йоду — немає гормона»

    Хоч як прикро, але невтішна статистика на боці песимістів: Чорнобильська трагедія і надалі впливає на здоров’я нації. Торік зафіксовано 6,5 випадка ракових захворювань на 100 тисяч українців, хоча в 2010 — 5,7. До Чорнобиля цей показник тримався на цифрі 3. Попереду, зрозуміло, Київська область — 13,5 випадка. Найбільше зазнає шкоди під час таких катастроф щитоподібна залоза — в Україні з нею мають проблеми 1 299 708 осіб, тобто цілком певне перше місце серед інших хвороб, діабет — 1 256 531 осіб — посів друге місце. Тож у переддень чергової річниці аварії гостем редакційної «прямої лінії» став головний ендокринолог МОЗ Микола ГУЛЬЧІЙ.  

  • Наталія ДОЛИНА

    Зниження цін на путівки не очікується

    Починається відпускний сезон — цього року значно раніше, ніж у попередні роки. За словами фахівців з туристичного бізнесу, найбільша кількість заявок припадає на червень. Жителі міст, які прийматимуть чемпіонат Європи з футболу, прагнуть уникнути негараздів, які принесе їм збільшення кількості туристів — футбольних фанатів. Куди ж поїхати, щоб відпочинок був вдалим, до того ж зуміти вкластися в сімейний бюджет?  

  • Оксана ЧИРВА

    Лікарів забезпечать сучасними знаннями

     Система охорони здоров’я у нашій країні давно підійшла до тієї критичної межі, за якою — прірва. Тож її реформування — один з найбільш актуальних напрямків перетворень у суспільстві. Та ні нові закони, ні схеми реорганізації медичних закладів, якими б сучасними вони не були, не зможуть працювати на повну потужність, якщо не відповідатиме сучасним вимогам професійний рівень українських лікарів. «Відсутність професійних знань у медицині, — влучно зазначив з цього приводу народний депутат України, член Комітету ВР з питань охорони здоров’я Віктор Корж, — не компенсуєш нічим, тож без масштабної просвітньої акції нам не обійтися».

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Ліквідатор-чорнобилець Олександр Железняков: «Біля труби, де пройшла наша розвідгрупа, рівень радіації доходив до 13 тисяч 800 рентген!»

    Дніпропетровець Олександр Железняков 18 листопада 1986 року проводив радіаційну розвідку на даху третього блока Чорнобильської АЕС. Цю п’ятірку добровольців-розвідників згодом назвали групою смертників. Вони здійснили подвиг, завдяки якому зберегли життя чимало ліквідаторів. Шокуючі результати розвідки радянське керівництво намагалося приховати, однак наступного ранку про них повідомив «Голос Америки».
    На ЧАЕС тоді вже працювали фахівці військової кафедри Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. 

  • Світлана ГАЛАУР

    Кар’єру можна запрограмувати

    У спортивному комплексі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де проходив ярмарок робочих місць, організований Харківським обласним центром зайнятості спільно з «політехом», яблуку ніде було впасти: ознайомитися з вимогами сучасного ринку праці та поспілкуватися з роботодавцями прийшли не лише випускники, а й студенти молодших курсів вишу.  

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Згадуючи легендарного Батю

    Міжнародний автопробіг «Дорогами Перемоги, де ім’я Маргелова свято» організований громадськими організаціями колишніх десантників. Маршрут у понад 10 тисяч кілометрів пролягає територіями Росії, України, Молдови, Румунії, Угорщини, Австрії, Словаччини, Чехії, Франції, Німеччини, Польщі, Литви, Білорусі — всього майже 300 міст. Фінішує автопробіг у Москві.
    Стартувавши в Ярославлі, 50 автомобілів днями «десантувалися» в Дніпропетровську — на батьківщині Василя Маргелова. 

  • Віктор ШПАК

    Замість манни небесної «чорнобильська» інвестиція

    Серед жителів села Привороття Брусилівського району на Житомирщині переселенці-чорнобильці становлять майже половину. Саме завдяки їм, як переконаний місцевий сільський голова Віктор Шкуратівський, у «неперспективного» населеного пункту, де розміщувалась лише городня бригада сусіднього колгоспу, з’явився шанс на відродження. За чорнобильською програмою у Приворотті збудували сучасну двоповерхову школу, почали зводити сервісно-торговельний комплекс, у планах були будинок культури та ще низка об’єктів, функціонування яких мало забезпечити корінним і приїжджим мешканцям належні умови для роботи і відпочинку.