-
Сергій ТИМЧЕНКО: «Ми першими у столиці створили електронну науково-методичну бібліотеку»
Дарницький район — найбільший і водночас наймолодший у столиці. За офіційними даними, в ньому мешкає 350 тисяч людей, проте реально налічується до півмільйона жителів. Скажімо, якщо у школах та дитсадках центральних районів столиці навчаються 20–25 тисяч дітей, то в нас — 50 тисяч.
Одна найбільших проблем, яка потребує нагального розв’язання, — перевантаження наших закладів освіти, адже район інтенсивно розвивається. Тому цього року ми зокрема закінчуємо роботи в гімназії «Київська Русь», яку буде оснащено сучасним навчальним обладнанням. Крім того, здаємо в експлуатацію два дитячі садочки, створюючи в нових мікрорайонах так звану крокову досяжність — аби батьки, не користуючись транспортом, змогли довести дитину в садочок чи школу. -
Гурт «Грізлі» розібрав свиню на драбині
І хоч свято має тривожну назву «поминки», насправді воно просякнуте радістю. Це день, коли в господі різали свиню, а на допомогу приходили сусіди й родичі. Увечері господарі накривали на стіл і починалися співи, танці, куштування.
У радянський час прадавня традиція забулася, але нині її взялися відроджувати в селі Геча, що на Закарпатті. Та так активно, що місцевий «Фестиваль різників» (угорською гентешів) позаторік визнано кращим серед усіх гастрономічних у краї.
— Наші поросята випоєні на молоці, свині вигодувані на зерні й буряках, без жодних гормонів і біодобавок, — запевняють організатори.
Цього року їм повірили понад 3 тисячі гостей зі Львова, Києва, Кривого Рогу й навіть Криму та Одеси.
-
Рецепт відродження Мазівки
Від обласного центру до цього села, що в Путивльському районі, неблизький шлях — 114 кілометрів. У 133 тутешніх дворах мешкають 473 селян. Працюють навчально-виховний комплекс, амбулаторія, міні-пекарня, стадіон, відділення зв’язку, два магазини, будинок культури, сільськогосподарське ПАТ «Мир». Будинки газифіковано, водопостачання централізоване.
Із траси, що веде зі стародавнього Путивля до гетьманського Глухова, дорогу до села підкаже постамент із бойовим танком, а перед ним — дорожній вказівник до Мазівки. Щодо першого, то машина часів Великої Вітчизняної війни нагадує нащадкам про героїчне минуле краян і передусім про партизанів-ковпаківців. -
Нехай зараза зачекає?
Цей медичний підрозділ мав би стати зразковим для всієї Одещини. Після капремонту Татарбунарська райлікарня повинна отримати майже нове сучасне інфекційне відділення. Воно має бути боксованим, тобто забезпечуватиме цілковиту ізоляцію хворих. Тут передбачено вхід і вихід з різних боків будівлі — аби ті, хто видужав, не мали жодного контакту з хворими. А ще — спеціальні передаточні шафи для їжі та комплект протичумних костюмів з респіраторами, які ми бачили хіба що у голлівудських апокаліптичних фільмах.
-
А мудрість приносить велику печаль…
Леонід Горлач починав разом із шістдесятниками, і тодішні його поезії, як згадує Борис Олійник, «променіли непоказною, але відчутною внутрішньою культурою, тактовністю у поводженні зі словом». 1982 року з’явився історичний роман у віршах «Ніч у Вишгороді» — важливий твір для української поезії в осмисленні національної історії і принципово інша якісна сторінка в біографії поета. На зміну ліричним експромтам, що з’являлися несподівано й легко, прийшов мовби викуваний вірш, з одвічною загадкою народження і смерті людини.
-
Олександр РЕЄНТ: «Що в пам’яті малої батьківщини, тим і велика пророста»
12 вересня 2011 року відійшов у вічність авторитетний історик і державний діяч, реаніматор і беззмінний керівник спілки дослідників рідного краю, академік, Герой України Петро Тимофійович Тронько. Він багато зробив для відновлення історичної пам’яті нашого народу. Це йому ми вдячні за створення унікального видання 1960 — 1980-х років — 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР», за розробку і вже помітне втілення Державної програми «Реабілітовані історією», за те, що вже надбав «Звід пам’яток історії та культури України».
Але це далеко не все, чим славне ім’я видатного науковця-краєзнавця, поруч з яким зростав продовжувач його справи і нинішній очільник Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. З ним і ведемо подальшу розмову про спадкоємність надбань Петра Тронька та новітні плани краєзнавців.
-
Епоха Амосова триває
Нинішній рік ЮНЕСКО проголошено роком Амосова, адже з його іменем пов’язана характеристика кінця ХХ — початку ХХІ століття.
Лікар, учений, письменник, громадський діяч, талановитий організатор, повелитель думок і натхненник молоді до творчості, взірець чесності і порядності… Таким був і залишається, бо справа, якій служив, триває й розвивається. В цьому, мабуть, він найщасливіший. А вдячне суспільство щодалі більше переконується в геніальності і далекоглядності академіка. Започаткований лікарем-новатором підхід до порятунку серця успішно розвивають його колеги й наступники, а посіяні вченим і письменником зерна уваги й поваги до людини проростають у серцях творців добра. -
«Грачам» підрізали крила
Із 5 січня влада розпочала боротьбу з нелегальними та напівлегальними таксистами. Саме з цього дня набув чинності Закон України «Про автомобільний транспорт», згідно з яким змінено поняття «внутрішні перевезення». Такого, як відомо, і вимагали раніше професійні таксисти і галузеві організації.
-
Робота над помилками
Добрі наміри далеко не завжди слугують поліпшенню життя, спрощенню механізмів управління, надання послуг тощо. Досвід упровадження багатьох перетворень укотре переконує в актуальності вислову останніх двох десятиліть: хотіли якнайкраще, а вийшло як завжди. Шкода, але ми звикли до таких вихилясів, сприймаючи мало не кожен рік як переламний. А випадків подібної турботи кожен із нас може навести безліч.
Одним із свіжих прикладів є, приміром, запровадження з першого дня цього року нової системи реєстрації майнових прав. Скільки нас переконували у неефективності сумнозвісних БТІ, їхньому монопольному становищі, обіцяли спрощення. Нарешті дочекалися нововведення, покликаного кардинально спростити процедуру, терміни реєстрації, зберегти нерви клієнтів, усунути корупцію.
-
Микола ШАМБІР: «Поки що є можливість виходу на пенсію жінок після досягнення 55-річного віку»
Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. Чинне законодавство дозволяє людям, які перебувають на пенсії і працюють, раз на два роки перераховувати виплати. Причому на вибір: за стажем, стажем і заробітком чи за зарплатою. Крім цього, Держбюджетом-2013 у січні й грудні затверджений новий прожитковий мінімум, що дає право двічі на перерахунок пенсійних виплат.
Директор департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Микола ШАМБІР розповідає кореспондентові «УК» про те, як призначаються та перераховуються пенсії в Україні згідно з чинним законодавством.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ