Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

Зізнаймося: у повітрі снують підо­зри, що породжують взаємну недовіру між нами, навіть між найближчими родичами, сусідами, приятелями. Дивимося на людей, так би мовити, крізь призму коронавірусу. Фахівці кажуть, що психологічно виходитимемо з карантину близько року, бо саме цей вихід складніший за фізичний чи економічний.

Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.

У 2019 році в Україні було зареєстровано значну кількість випадків насильства стосовно журналістів. Про це йдеться у щорічному звіті організацій-партнерів Платформи Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики й безпеки журналістів, текст якого є в розпорядженні «Урядового кур’єра». 

Дні на початку травня в краї за Карпатами несуть у собі далеко глибшу традицію, ніж ту, яка з’явилася разом із маївками і Днем міжнародної солідарності трудящих. Про звичай, який побутував у народі здавна, подекуди зберігся й донині, розповідає журналістка з Ужгорода Марина ОФІЦИНСЬКА.
 

Після тимчасової окупації Криму та міста Севастополя у 2014 році Російська Федерація розпочала тиснути, залякувати, переслідувати представників релігійних громад Православної церкви України (раніше УПЦ КП) на півострові. Очільник ПЦУ в Криму архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент відмовився від перереєстрації церкви за російським законодавством, що стало приводом для переслідування священнослужителів і вірян та захоплення майна церков.

Днями велику кількість переглядів у мережі набрав ролик, на якому зо три десятки лікарів виконують пісні маорі в очікуванні хворих на COVID-19, а сотні пацієнтів з іншими діагнозами не можуть отримати медичну допомогу.

А ось приклади найбільш поширених коментарів хворих і лікарів зі США та країн Європи: «У вівторок мені мали зробити операцію з шунтування серця, але в понеділок повідомили, що її відкладають через коронавірус на невизначений термін. Сподіватимуся, що доживу». 

Європейські науковці у пришвидшеному режимі працюють над розробкою вакцини проти коронавірусу. Проте вже зрозуміло, що вартість цієї вакцини буде непомірною, навіть для ЄС. У пресі обговорюють загрозу того, що президент США Дональд Трамп може спробувати переманити німецьку біотехнологічну фірму CureVac до того, коли Єврокомісія, як і обіцяла, позичить цій компанії 80 мільйонів євро на розробку вакцини від коронавірусу. 

Разом із сином, який навчається в четвертому класі, дистанційно проходимо «Зачаровану Десну» Олександра Довженка. Ні, не лише її — тут повний комплект: зі смартфона, ніби з рогу достатку, щодня сиплються діаманти «розумного, доброго, вічного» з математики, української мови, англійської, природознавства… Та акцентую на Довженкові. Є кілька відеоуроків на цю тему в інтернеті, але хочеться відволікти сина від екрана. Доки є час на карантині, розповісти про власні враження, спогади, дійство сінокосу, зануритися у світ сільського побуту, намалювати в його уяві образ чарівної річки, яку бачив, і біля Чернігова, й на Київщині. Зрештою прочитати (спільно, по черзі сторінка за сторінкою — щоб не злякати великою кількістю букв) не уривки, подані в підручнику, а весь текст. Адже, впевнений, тільки так можна переплисти намальовану автором повноводу Десну — адже перелетіти не вийде, а втопитися в часто незрозумілих для 10-річного хлопця образах, емоціях, деталях іншої епохи ой як легко.

Із набранням чинності нового закону про освіту академічна доброчесність стає невід’ємною частиною освітнього процесу, а її дотримання — обов’язковою вимогою для кожного студента. За порушення доброчесних принципів навчання здобувачів освіти можуть зобов’язати повторно пройти оцінювання чи курс і навіть відрахувати. Одна із ключових складових освітнього процесу в закладах вищої освіти, як визначило Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, — університетська система академічної доброчесності.