Цьогорічна зустріч YES — чотирнадцята за рахунком. Її учасники намагалися дати відповідь на два запитання: «Чи став світ новим?» і «Що це означає для України?». Взяти участь у Ялтинській європейській стратегії погодилися 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів і експертів із 34 країн. Дискусії розгорталися переважно навколо тем, пов’язаних зі зрушеннями в геополітичному розподілі сил і змінами у світовій економіці. Окрему увагу приділяли політиці нової американської адміністрації, глобальній безпеці, проблемам кібербезпеки, популізму та енергетичної безпеки. Однак найбільше посадовці говорили про Україну та її перспективи у світі. Ці питання неможливо було порушувати без нагадувань про глобальні виклики й наші внутрішні реформи. Ланцюг думок доповнювався й варіантами посилення національної безпеки, шляхами збереження територіальної цілісності. 

Слідами місії МВФ в Україну прибув і президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті, який зустрічався з вищим керівництвом нашої держави.

Російські й білоруські військові розпочали спільні маневри «Захід-2017», які триватимуть до 20 вересня. Керують маневрами очільники генеральних штабів обох країн — перші заступники міністрів оборони РФ та Білорусі. 

Світ побачив новий роман Василя Шкляра «Троща», що розгортає перед читачем сторінки боротьби Української повстанської армії. Події, про які пише письменник, рівно 70 років тому розгорілися саме на Тернопільщині. У найважливіші для України свята — День Державного прапора та День Незалежності Василь Миколайович вирішив репрезентувати свою книжку саме в цьому краї. Зустрічі із шанувальниками його творчості відбулися в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді, у міському об’єднанні ВУТ «Просвіта», а також у райцентрі Збараж. Автограф-сесії вимірювалися довжелезними чергами і були тривалими. Знаємо, що у вересні такі заходи теж відбуватимуться в області. Улюбленого автора запросили в гості студенти й працівники медуніверситету. 

Чому нам важливо щороку бути у Франкфурті? На це запитання вичерпну відповідь журналістам дав президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін під час прес-конференції з нагоди представлення концепції нашого національного стенду на форумі, який проходитиме з 11 по 15 жовтня. Скажемо найголовніше: Франкфурт — це політика, це можливість культурної експансії, це посил світові, що ми розвиваємося, нам є що сказати, ми невід’ємна частина світового культурного процесу, прагнемо стати повноцінною європейською державою, а не залишатися додатком тоталітарної, а отже, вкрай небезпечної Росії. Тож із нами можна мати справу. 

Прижиттєвий класик української літератури, лауреат Шевченківської премії Роман Іваничук пішов у засвіти 17 вересня. Ніби передчуваючи, що спливають останні дні його земного буття, він поспішав завершити надзвичайно важливу для нього справу — випустити щоденник, який вів на початку 1990-х.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Монумент великодержавного цинізму 

Дві любові української Баттерфляй

Міфи Куликового поля

Київське «Динамо» обіграло в четвер бронзового призера чемпіонату Албанії —  клуб «Скендербеу» (Корча) з рахунком 3:1  після проваленого першого тайму (0:1). Можемо лише здогадуватися, яка розмова відбулася  в перерві в роздягальні киян, та зроблені головним тренером  Олександром  Хацкевичем  перестановки спрацювали миттєво. Зокрема замість Дениса Гармаша наставник випустив на поле другого форварда Жуніора Мораєса. І вже  на 47-й хвилині «Динамо» зрівняло рахунок. Сергій Сидорчук, який вивів команду на поле з капітанською пов’язкою, наважився на удар здалеку і забив дивовижний гол, вгативши м’яч під поперечину. Ще за три хвилини нарешті увімкнув швидкість та дриблінг на лівому фланзі Дерліс Гонсалес, який зліва віддав передачу на дальню штангу, де її замкнув Жуніор Мораєс і вивів наших уперед. 

Коли українці потрапляють у неприємну ситуацію, то одразу ж починають згадувати всіх знайомих і родичів й шукати того, хто зможе допомогти. Думка про те, щоб звернутися до юриста, спадає не всім. Звичайні люди переконані, що ці фахівці за роботу беруть великі гроші. У підсумку українці зазвичай роблять борги, шукаючи шляхи виходу із ситуації, до речі, не завжди законні. 

Лише нещодавно українці дізналися зі ЗМІ, що відомий російський актор Анатолій Пашинін, засудивши недалекоглядну, завойовницьку путінську політику Росії, відрікся від професійної кар’єри, усіх надбань і сміливо пішов добровольцем воювати за Україну на східний фронт. Учинок відчайдушний, шляхетний, гідний найвищих громадянських і державних пошанувань. З’ясувалося, що Анатолій обороняє українську землю вже понад півроку. Але лише тепер наші мас-медіа про це поінформували.