Україна разом із цивілізованими державами активно рухається в пошуках рішень, які б забезпечили мир у світі. На цьому наголосив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час п’ятої зустрічі із представниками іноземних дипустанов, акредитованих в Україні, що відбулася в Києві. 
Підтвердженням надзвичайної зацікавленості світу у відновленні стійкого миру шляхом практичної реалізації формули миру, запропонованої Україною, став список послів і представників дипмісій, яку оприлюднив Офіс: на цій зустрічі налічувалося 58 учасників, тобто порівняно з попереднім заходом до такого формату спілкування вперше долучилися представники ще 16 країн.

 Форум має на меті об’єднання молодіжних рухів та організацій, їх скоординоване залучення до реалізації молодіжної політики під час війни та у процесі відновлення.
У виступі глава держави зазначив, що в умовах повномасштабного російського вторгнення українці щодня переживають важкі випробування. Того дня внаслідок чергової ракетної атаки росії на Івано-Франківщині постраждало троє людей, загинув восьмирічний хлопчик. 

 Днями під час свого традиційного «ВечірньогоК стріму» Укрінформ говорив з Еллою ЛІБАНОВОЮ — директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, фахівцем із соціоекономіки, демографії та економіки праці. Ведучий стріму Василь Самохвалов зачепив складну тему, що цікавить усіх: якими будуть Україна й українське суспільство після перемоги, після війни. Навіть тоді певних загроз і криз не уникнути, вважає професор.

 29 липня цього року  набрав чинності Закон України № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Його було розроблено задля спрощення доступу до процедур банкрутств і підвищення ефективності їхнього застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, для уточнення процедурних питань і усунення неузгодженостей  та недоліків, виявлених під час практичного застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства.

 Тут старшокласники почуваються військовими: розбирають і збирають автомати, стріляють із пневматичної гвинтівки, надають першу медичну допомогу. Усе роблять під пильним оком учителя із «Захисту Вітчизни» Анатолія Вабіщевича з Берестівського ліцею Дубровицької територіальної громади на Рівненщині. Саме ця сільська школа має найкращу матеріальну базу для військово-патріотичного виховання молоді, і створили її не сьогодні.

В Ужгороді нещодавно відбулася нарада, яку провів заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Сергій Захарін. Головне управління Держпродспоживслужби України в Закарпатській області, яке очолює Сніжана ЛОКЕС, визначено зразковим у налагодженні загальної командної роботи всіх служб — фітосанітарної, ветеринарної, санепідеміологічної. З очільницею служби поспілкувався кореспондент «Урядового кур’єра».

 За даними Міністерства освіти і науки України, з початку повномасштабної війни на Харківщині повністю або частково було зруйновано 51 заклад освіти, зокрема 35 шкіл і вісім дитячих садочків. 578 закладів освіти зазнали різних пошкоджень. Сума прямих збитків, завданих освітньому сектору області, сягає майже мільярда доларів. У Харківському національному університеті від російських ракет постраждали фізико-технічний факультет, бібліотека, музей природи, спорткомплекс «Каразінський», прямим влучанням зруйновано корпус економічного факультету. Значних руйнувань зазнали два гуртожитки.

 Розпорядження від 11 серпня 2023 р. № 694-р

 Нині Україна бореться за майбутнє наших дітей. І навіть під час повномасштабної війни держава зобов’язана створити їм найкращі умови для виховання, навчання й дозвілля. На цьому у своїй промові перед черговим засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Менш ніж місяць залишилося до початку навчального року. І очільник уряду назвав три ключові виклики.

 Міністерство соціальної політики Оксана ЖОЛНОВИЧ очолила в липні 2022 року. На старті каденції вона зауважила, що її завдання — рішучі зміни в соціальній сфері. Зокрема серед своїх пріоритетів як міністра вона називала запровадження чергового етапу пенсійної реформи, розбудову системи соціальних послуг та алгоритмів виведення людей зі скрутного становища для забезпечення їм гідного життя. Фактично в дусі урядової політики перезавантаження йшлося про зміну вектора соціальної підтримки в Україні — від міністерства «совбєзів» до міністерства підтримки людського капіталу.