Перемога миколаївського спортсмена Олександра Абраменка на XXIII Олімпійських іграх у Пхьончхані, можливо, й стала для українців приємною несподіванкою. А для нього самого «золото» — не сюрприз. До нагороди Олександр ішов роками, долаючи труднощі, зазнаючи травм, змагаючись із сильними спортсменами. Наполегливість, працездатність і прагнення найвищого результату перемогли. Він заслужив найвищу олімпійську сходинку. Однак ейфорія минає. Залишаються запитання.  Що далі? Чи виживе школа миколаївського фристайлу? Чи відновлять базу для тренувань?

Шановні очільники, не знаєте, як поліпшити життя своїх громад? Запитайте у тих, хто може змінити вас на керівних посадах завтра. Так популярно можна пояснити амбітну й актуальну ініціативу, яку донедавна реалізували кілька українських міст, а відучора її запропоновано  громадам усіх рівнів як ефективний інструмент, що допомагає впроваджувати механізми захисту інтересів, зростання добробуту, безпеки дітей та молоді, а також поваги до їхніх поглядів.

На Рівненщині створено вже 28 об’єднаних територіальних громад, більшість яких мають прямі відносини з держбюджетом: тобто процеси децентралізації стали незворотними.

Купив в аптеці ліки на більш як 100 гривень. Та річ не в ціні. Два блістери пігулок займали в упаковці приблизно стільки само місця, як інструкція до цього лікарського засобу. І вміщувалася вона на аркуші, більшому за газетну сторінку. Друк — з обох боків. У ретельній праці особливо впадав в око розділ «Побічні реакції». Тобто коли вже ви купили цей препарат, будьте готові до цілого букета можливих негативних наслідків. Скажімо, «з боку органа зору» — порушення зору, «з боку органа слуху» — шум у вухах, «з боку серцево-судинної системи» — біль у грудній клітці, порушення серцевого ритму.

Ніде правди діти, щороку дедалі більше українців виїжджають за кордон на заробітки. Основна причина — ціни у магазинах і тарифи на комунальні послуги зростають значно швидше, ніж заробітна плата. А виживати якось треба, тим паче що жити хочеться добре і вже сьогодні.

У свідомості людини мислячої спротив змінам і критика перетворень у системі охорони здоров’я, які збирають під знамена представників різних політичних сил, легко нівелюються  шокуючим  повідомленням прокуратури про те, як  працівники найпередовішої дитячої медичної установи крали і перепродували ліки, призначені та оплачені бюджетом для лікування маленьких пацієнтів із надскладними діагнозами. Тож звертати зі шляху реформування не можна, хоч би хто що казав. А досвід втрати близьких через невчасну чи некваліфіковану допомогу лише має додавати впевненості. Про власний біль від втрати дорогої людини,  який упевнює у тому, що зміни потрібні й невідворотні, згадав і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи вчора чергове засідання  Кабінету Міністрів, на якому було ухвалено важливі рішення, що стануть фундаментом для трансформації системи охорони здоров’я.

Недавно міністр інфраструктури України Володимир Омелян, в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, заступник голови АМПУ Микола Полторацький та начальник філії «Днопоглиблювальний флот» Сергій Бомчак поінформували громадськість про підсумки роботи відомства за минулий рік і плани на найближче майбутнє.

Нещодавно довелося побувати на Дні відкритих дверей в одному з військових столичних вишів. Окрім навчальних класів, різноманітного несекретного обладнання, спортивної зали й побутових приміщень, які язик не повертається назвати казармами у звичному розумінні, нам показали курсантську їдальню. І не лише саме приміщення, роздаткову, а й зразки страв, які там пропонують на вибір(!), напоїли чаєм з булочками, познайомили з кухарями.

Цей задум виник не на порожньому місці. Багато редакцій з початку війни на сході допомагають армії, та й самі працівники часто є волонтерами. Ми не виняток. Працівники «Білопільщини» постійно збирають кошти, теплі речі, обладнання, ліки тощо. Я 10 разів була на сході і бачила, як живуть бійці, чим треба допомогти. Якщо спершу бракувало навіть води і їжі, то нині інші потреби. Військові кажуть, що харчування постачають вчасно, одягом забезпечені, побутові умови відносно нормальні.

З1 січня 2018 року чинний закон, яким передбачено сортування сміття в наших містах і селищах. Пам’ятаю, як торік у вересні писав статтю саме на цю тему. Тоді чимало розмовляв із керуючими ОСББ, начальниками комунальних та приватних ЖЕКів Києва та області, і всі вони як один рапортували: готові виконувати цей дуже потрібний закон. Проте минуло вже майже три місяці 2018-го, а все залишилося, як і було.