У суспільстві триває обговорення пенсійної реформи. За її підсумками з 12 мільйонів пенсіонерів надбавку отримали 86%. Та, на жаль, до ощасливлених не належать люди, які найкращі роки життя присвятили захисту Вітчизни, тобто військові пенсіонери. 

В Україні загалом і на Рівненщині зокрема катастрофічно бракує фахівців робітничих професій. Тенденція, якій неабияк сприяє наш омріяний безвізовий режим, посилюється в геометричній прогресії. Люди їдуть за кордон як туристи, а тоді, провівши, так би мовити, розвідку боєм, повертаються — хто на легальну роботу, хто на чорну. Роботодавці Рівненщини, які нещодавно зустрілися за круглим столом із представниками місцевої влади, одностайно стверджують: ще якихось півроку — й працювати в Україні буде нікому. Що ж далі? 

Європейський Союз готовий долучитися до підтримки Фонду енергоефективності, який згідно з рішенням уряду й Верховної Ради розпочне роботу з січня наступного року. Цю тезу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман озвучив під час спілкування з представниками регіональних ЗМІ в межах Національного прес-клубу реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік». 

Литовський бізнес бачить перспективи розвитку української економіки. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час Українсько-литовського бізнес-форуму у Вільнюсі, в якому взяв участь разом із Президентом Литви Далею Грібаускайте. 

Цього року активна громада Олександро-Калинового вперше подала заявку на участь у всеукраїнському проекті «Неймовірні села України — 2017», який проводило інтернет-видання agroportal.ua. Цей населений пункт відразу потрапив до півфіналу. Тобто донеччани пробилися до першої двадцятки претендентів з понад 300 учасників конкурсу. Звісно, конкурувати із знаковими селами, як Великі Сорочинці, Петриківка чи карпатськими населеними пунктами представникам Донеччини поки що складно. Та навіть підсумкове 13-те місце вважають успіхом. Тим більш, що громада отримала ще й спеціальну премію від Посольства Франції в Україні обсягом 50 тисяч гривень за вагомий внесок у збереження довкілля і біологічного різноманіття.

Ці кошти вирішили використати для створення у музеї села окремих кімнат флори, фауни і геології.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2017 року порівняно з жовтнем становив 100,9%, за період січень — листопад 2017 року — 112,5%. За період січень 1998 року — листопад 2017 року — 1178,0%.

При цьому індекси споживчих цін на товари та послуги були такими:
 

Маєш кішечку — плати. Маєш песика — плати. Новина про те, що до парламенту подано законопроект, яким передбачається плата за утримання домашніх улюбленців, збурила українців. Адже в багатьох із нас вдома є пухнасті й не дуже антидепресанти. І хоч їх утримання задоволення не з дешевих, та для переважної більшості кіт чи песик є членом родини, тому з ними діляться мало не останнім шматочком. Як можна оподатковувати члена родини — ще те питання. Щоправда, не все тут так однозначно. Адже є такі, котрі утримують десяток чи й більше тварин у квартирі та не доглядають за ними. В результаті страждають і тварини, і сусіди. Коли за оравою тварин ніхто не прибирає, то сморід стоїть не лише в приміщенні, де вони живуть, а й у під’їзді, та навіть у дворі.

Що насправді пропонується у вищезгаданому законопроекті, розбирався «Урядовий кур’єр». 

Асоціація органів місцевого самоврядування Луганської області вперше за часів початку АТО стала ініціатором проведення конкурсу проектів місцевого розвитку. Представники 49 місцевих рад взяли участь у конкурсі, а для фінансування проектів у результаті рейтингового голосування було підібрано 36 пропозицій. 

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 жовтня 2017 р. становила 42 434,8 тис. осіб. Упродовж січня — вересня 2017 р. чисельність населення зменшилася на 149,8 тис. осіб.

Порівняно із січнем — вереснем 2016 р. обсяг природного скорочення збільшився на 21,2 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні — вересні 2017 р. становила 274,9 тис. осіб, померлих — 428,5 тис. осіб. 

Чи знали про Голодомор 1932—1933 років у Західній Україні, як намагалися зупинити трагедію Наддніпрянщини українські патріоти, та як на цинічне знищення людей реагувала Європа — про це розповідає Укрінформу директор інституту політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор історичних наук професор Микола КУГУТЯК.