Напередодні 74-ї річниці початку німецько-радянської війни очікується чергова хвиля дискусій про минуле лихоліття. Відкриття доступу до архівів радянських спецслужб має посприяти тим, хто прагне повніше і правдивіше відтворити давні події. Утім, ентузіасти вже давно повертають чесні імена невинно постраждалих. 

На початку квітня 2015 року міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко від імені Кабінету Міністрів підписав пакет документів з урядом Німеччини, за яким ця країна надає нам грант обсягом 14 мільйонів євро на розвиток українських заповідників.

Для підпорядкованих Мінприроди (є ще й інші відомства, які керують заповідниками) сорока установ природно-заповідного фонду (ПЗФ) з державного бюджету цього року передбачено 121 мільйон гривень. Майже вся сума піде на зарплати й комунальні послуги. Коштів немає навіть на бензин і форму. Тому 14 мільйонів євро (або майже 330 мільйонів гривень) від уряду Німеччини, виділених для стратегічного розвитку заповідної справи в Україні, нам дуже потрібні. Бюджет проекту розподілено на п’ять років. 

 Як наслідок, у галузь буде залучено до 1 мільярда гривень, з’являться нові робочі місця і майже 100 тисяч українців зможуть отримати право на землю. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в межах панельної дискусії «Growing Ukraine. Роздержавлення».

 На які результати форуму 28 лідерів країн Євросоюзу, України, Грузії, Молдови, Білорусі та Вірменії, які з’їхалися до Риги на 4-й саміт «Східного партнерства», ми розраховуємо? Хоч про цю зустріч говорили давно і на різних рівнях, сказати щось конкретне навіть першого дня зібрання складно. Хтось випромінює оптимізм, небезпідставно вважаючи, що захід має всебічно підтримати Україну в її найскрутніший час. А хтось, аналізуючи досить стриманий підхід до розв’язання наших насущних проблем, не надто сподівається, що закордон нам допоможе. Яка зі сторін має рацію, побачимо вже сьогодні.

Народні депутати прийняли за основу законопроект, яким схвалили внесення змін до законодавства, визначивши умови заміни довічного позбавлення волі м’якшим покаранням. Прагнучи гуманізувати законодавство, вони запевняють, що розв’язують ще одну проблему: скорочують видатки на утримання цієї категорії засуджених. Юристи ж переконують, що такі послаблення — це хибний шлях, тому що вони порушують права потерпілих. 

…Здавалося, усі пасажири «Білорусі» висипали в той ранній час із кают. Спостерігали, швидше, не так за чудовими краєвидами та зустрічними суднами, як здебільшого поглядали догори — чи вдасться круїзному лайнерові вписатися в головний проліт Босфорського мосту. Хвилювання були, звичайно, обивательськими — від поверхні води його проїжджу частину відділяють 64 метри.

Минуло чимало років, але незабутні враження від середземноморських мандрів з обов’язковим проходженням Босфору та Дарданелл згадуються щоразу, коли чую чергові заклики до зменшення нашої енергетичної залежності. Зокрема й проекти з будівництва LNG-термінала в Одесі. 

Як людина чесна зізнаюся: ідею заголовка мені заочно підказали співробітники одеського Літературного музею, які, як з’ясувалося, здатні передовсім побачити скалку у своєму оці, а вже потім підняти на кпини інших. Смішні історії та огріхи у своїй роботі, які ставалиcя впродовж десятиліть існування закладу, вони спочатку розповідали одне одному на капусниках, а згодом винесли сміх із хати у збірник «Музейники сміються». Власне, чим і спростували стереотип, що працюють у таких закладах всуціль сині панчохи і сірі миші. Натомість засвідчили, що їм до снаги займатися своєю справою, послуговуючись безсмертним літературним принципом: усі жанри хороші, крім нудного, — плекати в музеї атмосферу безпосереднього зв’язку з життям міста, а не існувати у сховищі артефактів.

Понад 200 років минуло від народження Кобзаря, а актуальність його думок і помислів не втрачені ні в просторі, ні в часі. Разом з українцями шанують Шевченка і в світі — нинішній рік за рішенням ЮНЕСКО, як і минулий, означений як Шевченківський.

Немало робить в наближенні до кожного свідомого громадянина Шевченкового слова й потужна просвітницька організація — Товариство «Знання» України. Про це ми говоримо з його з головою професором Василем КУШЕРЦЕМ.

Принципові суперники зійдуться 4 червня в Києві на НСК «Олімпійський». У цьому матчі  кияни втретє вийдуть на поле в ранзі чинних чемпіонів. Щодо очних зустрічей, то чотири рази перемагали в них динамівці,  тричі — гірники. До слова,  минулого сезону кияни, вперше в історії посівши лише четверте місце у Прем’єр-лізі, обіграли «Шахтар» у фіналі Кубка. Саме ці команди найчастіше зустрічалися між собою на останньому рубежі й саме їхнє протистояння можна назвати класичним.

У середу на підступах до головного матчу підопічні Сергія Реброва вкоротили турнірний шлях донецького «Олімпіка», а донецький «Шахтар» залишив поза бортом змагань дніпропетровський «Дніпро». 

«Годі критикувати. Не подобається наша стратегія — напишіть свою!» — відповіли у громадській організації «Товариство науковців та інтелектуальної молоді», яка на замовлення Чернівецької облдержадміністрації розробила програмний документ розвитку Буковини до 2020 року.

Я не критикую — я дивуюсь нашим економістам. Проект стратегії щойно розмістили на сайті ОДА і запросили всіх до обговорення. Але спочатку рецензенти — вельмишановні професори економічного факультету Чернівецького національного університету Петро Опанасович і Павло Іванович — схвалили наукову роботу інтелектуальної молоді, тобто своїх учнів.