Цього року Україні належить заплатити зовнішнім кредиторам у рахунок погашення та обслуговування боргу близько 179 мільярдів гривень, або 6,1 мільярда доларів за офіційним курсом Національного банку. Саме ці цифри назвав в інтерв’ю УНІАН  заступник міністра фінансів Василь Шкураков. За словами чиновника, вже у травні маємо погасити мільярд доларів за євробондами, розміщеними у 2014 році під гарантії уряду США.

Місцеві ЗМІ діляться новиною: у Млинівській ОТГ встановили чи не найнижче в Україні оподаткування підприємців першої та другої груп. Уже з наступного року вони сплачуватимуть до бюджету громади лише один відсоток від прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати. Тих, хто не має місцевої реєстрації, голова громади Дмитро Левицький готовий зареєструвати у власному будинку в селі Добрятин. Отож усі до українського «офшору»!

Експорт української плодово-ягідної продукції останнім часом набуває дедалі ширшого розмаху. Згодом до неї може додатися й продукція вітчизняного виноробства, якщо буде вжито необхідних кроків підтримки з боку уряду. Про це йшлося на нещодавній прес-конференції, що відбулася в Києві за участі виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої та представників виробників ягідної і виноробної продукції. Утім, захід переріс межі класичної прес-конференції і перетворився на плідну дискусію між представниками виробників і владою.

У нічну пору, коли чимало багатоповерхівок уже погасили вогні, теплим світлом горить кілька вікон у черкаській школі №4. За ними — люди, які не знають спочинку навіть у пізній час, адже дбають про бійців на передовій. Вони плетуть маскувальні сітки для армійців. Виготовили їх уже сотні. Із самого початку війни ці люди, попри власні проблеми, виконують дуже важливу й потрібну місію — забезпечують тил нашим воїнам, турбуючись і про теплий одяг, і про необхідну техніку, й про смачну їжу, і про ліки, зігрівають наших захисників теплим словом і вірою в перемогу над ворогом. Це справді всенародний рух, який свідчить про високу свідомість нашого народу, його велику волю в боротьбі за свободу і незалежність.

Майданчиком для першого проведення Всеукраїнського відкритого тренінгу «Європа починається з тебе», присвяченого святкуванню Дня Європи в Україні, був Укрінформ. На якийсь час прес-центр агентства став своєрідним класом, онлайн-урок у якому можна було прослухати й засвоїти всій країні, адже його транслювали наживо й участь у ньому дистанційно взяли учні 8—11 класів із 2164 шкіл.

У відповідь на агресивні дискримінаційні дії Російської Федерації щодо закриття товарам походженням з України доступу на російський ринок, а також на обмеження транзиту товарів з нашої території територією Росії уряд затвердив дзеркальні заходи. Під час засідання Кабінету Міністрів ухвалено постанови, якими запроваджено спеціальне мито на всі російські товари, накладено ембарго на такі товари, аналоги яких виробляють в Україні або які можна замінити.

Ця неблизька країна готова стати для нас точкою входу на ринок Східної та Південної Африки, а також відкрита для українських агротехнологій та інноваційної продукції. У цьому Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана запевнив спікер Національної асамблеї Республіки Кенія Джастін Мутурі. Зустріч відбулася в ме­жах першого візиту кенійського високопосадовця в Україну.

Сьогодні у Гельсінкі відкривається щорічне засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів. Цьогоріч воно особливе, бо відбувається у дні, коли Рада Європи відзначає 70-річчя з дня заснування. Попри те що програмою засідання передбачено спеціальну святкову церемонію та урочисті виступи учасників, цей захід не такий, про який мріяв очільник РЄ Торбйорн Ягланд.

Через розбалансування виробничих зв’язків між виробниками і переробниками на Луганщині завантаженість виробничих потужностей становить від 50 відсотків у хлібопекарській галузі до 30 — в молочній. За словами заступника директора обласного департаменту агропромислового розвитку Миколи Партали, у кожному напрямі є певні труднощі.

«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.