Почути вдосталь українських пісень у FM-ефірі мені випадає лише вночі, коли підкидаюсь від надміру випитої кави й іду в кухню закликати сонька теплим м’ятним чаєм і спілкуванням з радіоприймачем. Бо вдень навіть «Радіо ЄС», яке свідомо не транслює російський музпродукт, видає переважно щось закордонне. Що вже казати про шансони різного штибу: там українська пісня — швидше екзотика, ніж частий гість. 

Верховна Рада нещодавно ухвалила Закон «Про ратифікацію Угоди у формі обміну нотами між Урядом України та Урядом Японії про кредитну угоду про другу позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ між Кабінетом Міністрів України та Японським агентством міжнародного співробітництва». А вчора міністр фінансів України Наталія Яресько та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі зустрілися з мас-медіа, аби розповісти подробиці цього важливого документа. 

«У цих приміщеннях, які ви бачите вздовж вулиці Приморської, можна знімати фільми жахів», — каже начальник адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов. Він підкреслює, що все це неподобство не перебуває на балансі порту і має іншого власника. Тому гавань навіть за наявності бажання і можливостей ніяк не може подбати про рештки колись потужного підприємства, раніше знаного як судноремонтний завод (СРЗ) «Україна». 

«Журналіст Марія Варфоломеєва звільнена з полону! Пишаюся її мужністю і силою духу!» — повідомив Президент Петро Порошенко. Відразу після звільнення очільник держави подзвонив Марії, запросивши її до Києва.

«Очі — на півобличчя. Виснажена. Худесенька. І, здається, пережиті страждання тільки загострили її красу. Її витончена постать має такий ірреальний вигляд на цьому пошматованому війною мосту під Щастям. Ще важче уявити цю тендітну дівчину в підвалі тюрми. Марія Варфоломеєва провела в катівнях бойовиків 14 місяців. Ії затримали за звинувачення в «шпіонажі», за проукраїнську позицію, за активну участь у Євромайданах у рідному місті, за патріотичну символіку на фото в соцмережах. З 9 січня 2015 року її родина, друзі, СБУ, журналістська спільнота, волонтери, всі ми боролися за її звільнення», — написала у Фейсбуці уповноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях народний депутат Ірина Геращенко. 

Невиправдано довго тривожило ставлення держави до енергоефективності. То до російської газової труби йшли, то від неї, то субвенцію областям на впровадження місцевих джерел енергії давали, то майже не давали, то бралися саджати енергетичні плантації, то масово вивозили за кордон пелети і брикети з біомаси. Багато часу змарновано. Тому нині нам потрібно швидко рухатися вперед.

Маємо власні ресурси, завдяки яким зменшили споживання природного газу. І в розвинених країнах не ставлять питання обов’язково його замінити, а саме максимально зменшити споживання, бо енергоефективність, енергонезалежність зміцнюють економіку. Добрий енергоносій — солома тюкована або перетворена на пелети і брекети. А як відома у світі житниця, наша країна разом із зерном виробляє її у великих обсягах. 

Льотчик-випробувач Олександр Галуненко встановив 263 світових авіаційних рекорди, з них 110 в одному польоті на надвеликому вантажомісткому літаку Ан-225 «Мрія». Його ім’я занесено до Книги рекордів Гіннесса.

«Під час польотів уся людська сутність як на долоні. Я порівняв би Олександра Галуненка з легендарним Іваном Кожедубом. Вони схожі між собою льотною майстерністю, ставленням до справи, манерою поведінки і особистими характеристиками», — говорив про нього однокурсник льотчик-космонавт, двічі Герой СРСР Леонід Попов. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Українською стихією наповнені всі його твори

Бумеранг насилля

Незборима сила Кобзаря 

Опівдні цього лютневого дня, за кілька тижнів до закінчення календарної зими у Слов’янську буяла тепла весна. Це підтверджувало й електронне табло навпроти приміщення міської ради, на якому висвічувалися цифри «+14». Тому на найближчих лавочках не бракувало охочих поніжитися під теплим сонечком. Каюсь, важко було й собі не піддатися спокусі трохи розслабитися. Та мій настрій відразу зник, щойно переступив поріг будинку міської влади, ритм роботи у кабінетах якого нагадував гарячий цех безперервного виробництва. Такий темп, кажуть службовці, став звичним упродовж останніх трьох місяців. І саме зі згаданого відрізку часу й розпочалася наша розмова зі Слов’янським міським головою  Вадимом Ляхом. 

Тривалий час ніяк не міг бодай словом вклинитися у монотонний монолог моєї співрозмовниці. І тому тільки стиха зітхнув: «Знову собака…» Утім, у неї чудовий слух, бо відразу різко замовкла, зробила паузу, і далі у слухавці почув тільки красномовне: «…ту-ту-ту-ту!»

Немає сумнівів, жінка образилася. Але чому? Адже я мав на увазі зовсім інше. Просто у цей час подумки загинав пальці на руках і ногах, перераховуючи вже наявних чотирилапих постояльців власної переповненої псарні. Он лащаться і завзято вимахують хвостами Фашист, Нацист, Бандерівець, Каратель, Укроп, Радикал, Український націоналіст, Русофоб, Зрадник Донбасу, Втікач, Шпигун-коригувальник, Пропагандист «київської хунти». І це ще добре, що вся згадана зграя їсти не просить. Бо йдеться про собацюр, щедро навішаних на нас — тих недавніх донеччан, що змушені були виїхати з Донецька, тими, хто залишився на території, яку тимчасово окупували проросійські незаконні збройні формування. 

Яким буде ринок землі в Україні після скасування мораторію, чи готовий до ринку кадастр і яких новацій слід очікувати у земельній сфері найближчим часом, «УК» запитав у голови Держгеокадастру Максима МАРТИНЮКА.