За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у жовтні 2015 року порівняно з вереснем становив 98,7%,  за період січень - жовтень 2015 року – 139,5%.  За період січень 1998 року - жовтень 2015 року – 906,7%. 

Закарпатська журналістка й водночас волонтерка Тетяна Вайдич у мережі Фейсбук мала гіркий досвід спілкування з «антигероєм» України.

«Сьогодні довелося їхати з Берегового до Мукачевого «приватником», — написала вона. — На трасі автобус зупинили п’ятеро учасників АТО, що їхали з лікарні. Один із хлопців тихенько запитав, чи може їхати без оплати, за посвідченням. І… наштовхнувся на гнів водія, який грубо вигукував: «Шо то в тебе за папірчик, мені всьо равно, я частник». Узяв із хлопців удвічі більшу плату, ніж встановлено. На зауваження, що потрібно вчитися культури спілкування, а брати такі гроші з учасників АТО — великий гріх, навіть не думав реагувати: «Мені шо, я частник!»

Основи екологічної безпеки в Україні проголошені в Декларації про незалежність та на конституційному рівні — у ст. 16 Конституції України, де йдеться, що екологічна безпека і екологічна рівновага на території України, збереження генофонду народу — обов'язок держави.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50) також визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Програма «Савік Шустер Студія», що вийшла минулої п’ятниці, зібрала понад 100 журналістів провідних українських медіа з усіх регіонів (зокрема із прифронтового Донбасу). Така аудиторія, на думку організаторів, мала закидати влучними й конкретними запитаннями політиків. Тема програми — результати виборів і те, як вони вплинуть на українців. 

 Президент України

Звільнив

Призначив

Дізнавшись про ініціативи Інституту соціального права, спрямовані на вшанування мужності й героїзму захисників України, сприяти подальшому зміцненню патріотичного духу українців, «Урядовий кур’єр» поспілкувався з головою цієї громадської організації Ігорем ТРЕГУБОМ. 

Сьогодні набуває чинності Закон України «Про національну поліцію», і де-юре з цього дня міліція перестає існувати. Але «автоматичного» переформатування міліціонерів у поліцейських не буде — й уже зрозуміло, що перезавантаження правоохоронної системи розтягнеться не на один місяць.

Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.

У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини. 

Зустріч Президента Петра Порошенка зі студентами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка можна вважати як лекцією, так і розмовою на рівних не байдужих до долі своєї країни громадян. Молодь живе у цьому суспільстві, бачить усі його проблеми та вади й вчиться заради того, щоб у майбутньому їх було якомога менше.

Однією з них можна вважати провал голосування у Верховній Раді пакета законопроектів, спрямованих на істотну лібералізацію візового режиму з ЄС. Таке антиголосування засвідчило недбале ставлення багатьох так званих народних обранців як до цивілізаційних перспектив своєї країни загалом, так і кожного її громадянина.