Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

 Українські банки, покликані надавати якісні професійні послуги, дивують щодня дедалі більше. Правду кажучи, інколи не розумієш, кого їхні керівники задля великої економії коштів беруть на роботу. Ось реальний приклад з мого життя.

У мене в одному з банків багато років була комірчина для зберігання коштовних речей. Це дуже потрібно, особливо в наш непростий час, коли люди гуляють зі зброєю вулицями міст й інколи її небезпечно використовують. Та й квартирних крадіїв, як кажуть, побільшало в 3—4 рази порівняно з мирними часами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» постановляю:

До початку навчального року українські школярі отримали підручники з усіх предметів, лише учні 4-х і 7-х класів поки що чекають на нові. Їх діти отримають безплатно. У Міністерстві освіти і науки оперативно розв’язують проблему забезпечення шкіл підручниками для відповідних класів, адже це майже 300 тисяч школярів у всій Україні. До речі, цього року вперше конкурс підручників відбувався прозоро — кожен учитель міг онлайн проголосувати за ту чи іншу книжку. 

Улюблена робота і гідна зарплата — мрія чи не кожного українця працездатного віку. Проте реалії, на жаль, такі, що через економічну кризу й фінансову нестабільність нині люди масово втрачають роботу. А сумна статистика свідчить, що на пошуки нового місця, куди докласти працю голів та рук своїх, в середньому витрачається півроку, а то й більше. Звісно, якось прожити цей час можна, отримуючи від держави допомогу у зв’язку з безробіттям. Але сам статус безробітного боляче б’є по самоповазі й гідності людини. А також втрачаються знання та навички. 

План дій зі стабілізації фінансової та банківської системи країни, збереження помірного рівня інфляції та запровадження реального інфляційного таргетування, валютно-курсова стабільність, базові параметри Державного бюджету на 2016 рік, нова монетарна політика на 2015—2016 роки — на всі ці питання шукали відповіді під час засідання Ради фінансової стабільності Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голова Національного банку Валерія Гонтарева та міністр фінансів Наталія Яресько. 

Україна забезпечена всіма необхідними видами сільгоспсировини й продуктами харчування, і в цьому вона самодостатня. Ця теза стала основною під час проведення спільного брифінгу міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка й заступника голови — державного уповноваженого Антимонопольного комітету (АМКУ) Ніни Сидоренко на тему продовольчої безпеки України. 

Керівництво Молдови, яку досі вважали у Брюсселі зразковим прикладом успішної політики реформ серед країн «Східного партнерства», втрачає репутацію євроінтегратора. А Росія ризикує позбутися своїх союзників у Середній Азії. 

Ще кілька років тому на 44 гектарах сільської землі, навколо яких уже рік вирують неабиякі пристрасті, сусідили лугові трави та чималенький сосняк. У недалекому майбутньому тут мав запрацювати Орільський національний природний парк. Але немає вже ні лугу, ні лісу. Родючий шар грунту зрили бульдозери, ліс викорчували та закопали в ровах, територію обнесли двометровим бетонним парканом. За ним, усупереч волі багатьох шульгівців, будують норкову ферму на 420 тисяч голів. І тут же їх вбиватимуть і оббіловуватимуть. Далі — шкурки на чинбарню, закривавлену тушку — на харчову суміш, якою підгодовуватимуть наступні покоління майбутніх шуб. Тваринок, які здохнуть від хвороб, спалюватимуть у власному крематорії. Послід норок лежатиме під клітками (підлогу роблять зі спеціальної сітки), і час від часу його пересипатимуть тирсою. Вивозитимуть двічі на рік. 

Невеликий славний Миргород продовжує дивувати своєю суспільно-політичною активністю. Його то визнають найкращим курортом світу з найцілющішими водою і грязями, то ставлять у приклад за пілотні проекти у галузі енергетики та житлово-комунального господарства.

Місто задіяне у майже двох десятках проектів тільки міжнародного рівня. Найвартісніший із них — проект USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії м. Миргород» (20 мільйонів гривень) передбачає будівництво нової котельні та обладнання, що працюватиме на біосировині, та створення інфраструктури для збирання, переробки, зберігання палива. З початком опалювального сезону її вже введуть в експлуатацію.

Миргород  претендує на звання велосипедного міста. За фінансової підтримки ЄС та Європейської федерації велосипедистів тут реалізують проект «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад». Розроблено велоконцепцію Миргорода. Спільна ідея міської ради і велосипедистів міста — облаштувати відповідну інфраструктуру для користувачів такого виду транспорту. Про пріоритетні  для розвитку міста галузі, серед яких  курортна і туристично-рекреаційні, «УК» розповідає Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА.