Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.  

Материнське молоко — єдиний природний спосіб вигодовування дитини, який забезпечує її гармонійний розвиток, закладає основи здоров’я на наступні роки життя. Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини, таке харчування є основним компонентом права дитини в досягненні найвищого можливого рівня здоров’я. В Україні відповідним наказом МОЗ також затверджено принципи підтримки грудного вигодовування, а також критерії та порядок оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини». Цей статус присвоюється закладам охорони здоров’я, які надають допомогу матерям та дітям відповідно до вимог Розширеної Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ, в основу якої покладені принципи підтримки грудного вигодовування.  

Цього року на її здобуття було висунуто майже 40 творчих робіт понад п’ятдесяти авторів із п’ятнадцяти областей та регіонів країни. У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримав Данило Кулиняк за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація розповідає про поета і громадського діяча, українського патріота Данила Братковського, закатованого польською шляхтою в Луцьку в листопаді 1702 року. «За кращий твір у телевізійній сфері» відзначено представницю Першого національного, автора і режисера Іванну Чередниченко та її телевізійний проект «Київська старовина. Світ мистецтва». 

До великих платників податків належать юридичні особи, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 мільйонів гривень або загальна сума сплачених до державного бюджету України податків за платежами, що їх контролюють органи Міндоходів, за такий самий період перевищує 12 мільйонів гривень.  
Платник податків, що належить до великого підприємства, повинен звітувати до органу Міндоходів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. 

Ведучи тему Великого голоду на сторінках «Урядового кур’єра», кілька разів зупинялася на такій думці: звичайні люди страшенно страждали, не маючи можливості нагодувати дітей, які згасали на очах. 
А як відповідальні партійні керівники переживали ту людську трагедію, яку вони самі й організовували і свідками якої були? Не можна ж від життя заховатися за якимось парканом!..
І ось натрапила серед розсекречених знахідок Галузевого архіву СБУ на  щоденники завідувача відділом Ленінського райкому партії міста Києва Дмитра Заволоки. А збереглися ті щоденники, бо були головним звинуваченням їхнього автора в «антирадянській діяльності». У цих списаних аркушах — правда про життя комуніста — керівника середньої ланки, його роздуми про причини та наслідки того, що відбувалося, сумніви і розчарування. 

Що краще для дитини-сироти — виховання в інтернаті чи в родині? Для України це питання вже давно має відповідь: держава заявила й активно підтримує створення сімейних дитячих будинків. Цей напрям роботи визнаний важливим у програмі соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича. За останні роки постійно зростає кількість подібних дитячих будинків і дітей, яких у них виховують. І ця робота відповідає європейським тенденціям, де кількість державних сиротинців наближується до нуля.
У Біблії написано, що не буває джерела одночасно з солодкою і гіркою водою. Однак іноді повсякденне життя спростовує це твердження. Справді, сиротам, які залишилися без батьківського піклування, краще жити в родинах, особливо в оточенні братів і сестер. І до мами — теплої і турботливої — тут можна пригорнутися. Ну хіба виховательки в інтернаті вистачить на всіх? 

Криза, яка охопила вітчизняну галузь авіаперевезень на початку цього року, все ще дається взнаки й сьогодні. І хоч її наслідки за такий короткий термін подолати нереально, позитивна динаміка зростання показників роботи дає підстави для того, щоб з упевненістю дивитися в майбутнє. 

Жорстоке поводження із в’язнями у місцях позбавлення волі — одна з реалій нашого життя. Упевнена, дехто навіть може закинути: а хіба той, кому начхати на закон, на інше ставлення заслуговує? Заслуговує чи ні — питання філософське, та на сто відсотків можна бути переконаним в одному: люди за будь-яких умов повинні залишатись людьми. Адже не вельми гречне поводження з якимось убивцею, гвалтівником чи маніяком — це одне. І зовсім інше, якщо за гратами опиняється невинна людина. А що гріха таїти, таке у нашому суспільстві ще трапляється. 

Або, скажімо, дитина чи підліток, яким — попри прикрі моменти в житті — ще тільки будувати це саме життя. Ось одна з дитячих історій, якою поділилися фахівці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Тих історій, які змушують нас замислитися. А втім, висновки нехай кожен робить самостійно.

У неї, як у справжньої української красуні, є все: стать, неприступність, велич і водночас ажурність та легкість, з якою ця 2700-тонна башта червоно-білим птахом стрімко здіймається у бездонну синяву неба. У неї просто не можна не закохатися. І в 40 вона залишається стрункою і привабливою, напрочуд міцною, по-сучасному досконалою, зі смаком вбраною. Варто лише підвести вгору очі, щоб уважно роздивитися й належно оцінити цей диво—витвір людського розуму і рук. Причім наш, український – не гірший, як з’ясовується, за паризькі, берлінські, московські аналоги, а навпаки, такий, що перевищує відомі світові телевежі за багатьма технічними параметрами. 

Протягом чотирьох днів в Ужгороді проходив V з’їзд нейрохірургів України, в якому взяли участь 346 учених і лікарів. Поряд із вітчизняними фахівцями були гості з 15 європейських країн, а також США. Скликання високого форуму в місті над Ужем стало визнанням авторитету, здобутого Закарпатським центром нейрохірургії та неврології, однойменною кафедрою Ужгородського національного університету.

— Іноземне представництво на V з’їзді не йде в жодне порівняння з попередніми, коли гостей з-за кордону просто не було, — сказав директор Закарпатського центру, доктор медичних наук професор Володимир Смоланка.