Одинадцятикласник Ярослав Швець із Кам’янки, що на Черкащині, удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі). Агрегат дуже вигідний для опалювання виробничих цехів, однак його можуть використовувати й у малих приміщеннях. Хлопець запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згорання котла і дає змогу економити до 40% палива порівняно з аналогами. Винахід уже запущений у виробництво.  

Цей мистецький проект напередодні Великодніх свят розпочав заходи Волинського краєзнавчого музею з відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі.
— Віками творчість народних митців була важливим компонентом духовної культури. Вона уособлювала багатий образний світ, етичні ідеали, гуманізм і демократичність, своєрідність естетичних запитів нашого народу — того, що робить мистецьку спадщину України оригінальною і неповторною, — розповіла завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. — Народний іконопис завжди був виразником національної свідомості народу. Саме у народній іконі у межах канонічної іконографії з'явилися паростки сприйняття образу людини з усіма її турботами, сповненої радістю і драматизмом. 

А все почалося з того, що до села Перемога Глухівського району на Сумщині з місць ув’язнення повернувся 40-річний Віктор К., який відбував покарання за крадіжку. Здавалося б, з’явився шанс розпочати інше життя. Однак сім’я не прийняла колишнього арештанта, виставивши його за двері. І це посеред зими, коли на вулиці мело і хурделило, а стовпчик термометра опускався позначки нижче 10 — 12 градусів.
 Що робити в такому випадку? Родичів немає, проситися до сусідів чи знайомих? Запитання щонайменше риторичні, якщо врахувати, що й робота Віктору поки що не світила. 

Придніпровський край ховає багато таємниць сивої минувшини. У VII — III ст. до н. е. територія сучасної Дніпропетровщини була центром Великої Скіфії. Саме тут археологи знайшли знамениту золоту пектораль. Придніпров’я називають колискою запорозького козацтва, адже тут у XVI—XVII ст. виникла перша у світі демократична республіка — Запорозька Січ.
Міністерство культури визначило область пілотною у створенні електронної бази даних пам’яток. Нині завершено роботу з інвентаризації всіх пам’яток та із визначення меж територій пам’яток археології. Як Придніпровський край зберігає історичну і культурну пам’ять століть — тема нашої розмови з директором Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Лідією ГОЛУБЧИК. 

Марина Алексєєва, відоміша широкому читацькому загалу як автор популярних детективів про міліцію сусідньої держави Олександра Мариніна, народилася в українському Львові. Щоправда, її батька-військового перевели туди на роботу після Другої світової війни. Та вочевидь згадки про дні золотої юності на площі Ринок та ще ностальгія за інтелігентною київською аудиторією, яка всупереч логіці нашого часу продовжує читати книжки, і привели московську письменницю до нашої столиці. Одна з двох щедро проанонсованих зустрічей пройшла в книгарні, в якій впадає в око засилля на полицях новинок чужомовної літератури, а українською хіба що можна прочитати назви тематичних відділів. Утім, мова не про те.  

Торішнього літа депутати обласної ради погодили видачу спецдозволів на користування надрами із покладами ільменітових руд дочірньому підприємству «Житомирбуррозвідка» державної Національної акціонерної компанії «Надра України». Відразу знайшлися критики цього рішення, які на хвилі передвиборної боротьби за депутатські мандати до Верховної Ради закликали земляків «захистити Полісся від титанової навали». Мовляв, видобуток ільменіту, що є сировиною для виробництва титану, завдає непоправної шкоди довкіллю. Тож території, відведені для освоєння кількох нових родовищ, неминуче перетворяться у мертву пустелю з «місячними» ландшафтами на місці зелених лісів і чистих річок.  

В одному важливому державному управлінні зібралася тьма-тьмуща важливих державних діячів. Більша частина їх прикотила з районів. Почалася нарада. Спочатку виступив головний діяч. Читав доповідь старанно, з почуттям, з дотриманням розділових знаків і логічних наголосів, похвалившись здобутками і окресливши плани на майбутнє. Далі настав час обговорення. Тут уже почали виходити прибульці з районів, теж читаючи заздалегідь написані аркуші у формі звіту про виконання і перевиконання планів.
Читали з різною швидкістю — одні бадьоро, інші хвилюючись і затинаючись. Як наслідок, таки відчутно перебрали час. «Давайте коротше!» — запропонували черговому «мученику трибуни». 

Відповідно до статей 92, 123 і 149 Земельного кодексу України надати дозвіл Гетьманському національному природному парку на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1 952,6 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні державних підприємств “Великописарівський агролісгосп”, “Тростянецьке лісове господарство”, Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Охтирський агролісгосп”, Тростянецького дочірнього агролісогосподарського підприємства “Тростянецький агролісгосп”, згідно з додатком, розташованих на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області, з подальшим наданням їх зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.  

Колись славнозвісна «Литературная газета» на своїй «дванадцятистільцевій» шпальті видрукувала таку сентенцію: мовляв, автомобіль у приватній власності не розкіш, розкіш — гараж для нього. Попри всю іронічність цього вислову, в часи тотального дефіциту і на прозаїчніші за авто речі частка істини в цьому була. Причому не така вже й мала, адже придбати «стайню» для свого залізного коня і тоді було не менш фантастично, ніж купівля «Москвича» чи «Жигулів». Утім, якось викручувалися.  

Робоча поїздка на Вінниччину Президента Віктора Януковича розпочалася в смт Турбів. Там глава держави відвідав завод з виробництва паливних гранул ТОВ «Він-пелета». По завершенні огляду першої виробничої лінії заводу та ознайомлення із сучасним обладнанням і новітніми технологіями виробництва пелетів глава держави наголосив на необхідності створення в країні умов для виробництва альтернативних видів палива і використання їх зокрема в житлово-комунальній сфері.
Генеральний директор компанії «Смарт-енерджі» (один з інвесторів заводу) Олексій Тимофєєв зазначив, що потужність підприємства становить 150 тисяч тонн готової продукції.