• Віталій ЧЕПІЖКО

    Подорожчання — панацея чи крок до прірви?

    Першим готовність розробити відповідний механізм поетапної оптимізації розмірів акцизного збору висловило Міністерство інфраструктури. Головна мотивація — збільшення надходжень коштів для якісного ремонту доріг. 
    Згодом міністр інфраструктури Володимир Козак повідомив, що його заяву про приведення акцизів на пальне  до європейського рівня неправильно зрозуміли. «Була доповідь про європейський досвід, як утримувати дороги в нормальному стані, та джерела фінансування цього процесу. І як приклад розповідали, що в Європі акциз на дизельне пальне в десятки разів вищий, ніж у нас. Розглядалося питання загалом, а не ініціативи підвищення акцизів. Міністерство інфраструктури не пропонувало їх підвищення і не робитиме цього, а про бензин навіть не розглядали питання», — запевняє пан Козак.

  • Антоніо Фернандо КРУЗ-ДЕ-МЕЛЛО: «Алкантара об’єднує Бразилію і Україну»

    Якого значення надає Федеративна Республіка Бразилія співпраці з нашою країною в космічній галузі, як готується космодром Алкантара до першого старту української ракети-носія «Циклон-4» — про це та інше розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Бразилії в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мелло.  

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Вигідно усім. І гроші з держави не втікають!

    Два десятиліття тому в Данії — чи не вперше у Європі — замислилися над тим, що бути залежними від імпорту нафти і газу небезпечно. Бо постійне коливання цін на вуглеводні не кращим чином відображається на економіці країни. Тому тут  почали шукати шляхи зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Одним із них стало виготовлення котлів, що замість дорого газу споживають гранули з тирси та відходів деревообробки. В пошуках надійних партнерів, з якими можна було б успішно розвивати новий бізнес, данці вийшли на литовців, спільно з якими й  започаткували випуск котлів нового покоління. У 2006 році вони з’явилися на литовському ринку. І відразу ж завоювали звання виробу року…  

  • Юрій АЛЕКСЄЄВ: «Циклон-4» має стратегічне значення»

    12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики, День працівників ракетно-космічної галузі України. Напередодні свята редакція «УК» поцікавилася, як реалізують спільний українсько-бразильський проект «Циклон-4». Перше ексклюзивне інтерв’ю — з головою Державного космічного агентства України Юрієм АЛЕКСЄЄВИМ.  

  • Вікна в інші світи

    Лев загризає суперника. Старий ковбой, який усе життя прожив у маленькому будиночку на своєму ранчо. Наче розп’ята на хресті мертва велетенська акула як символ знищення всього живого у Світовому океані. Пінна вечірка в нічному клубі популярного курорту. Туман над Букінгемським палацом. Білий ведмідь, що пливе під водою. Затонулий «Титанік» під прожекторами пошуковців. Аборигени пустелі, що міцно сплять, не зважаючи на пісок, який сипле крізь щілини намету на їхні напівоголені тіла.
    Біля кожного фотознімка застигаєш, як біля вікна в інший світ. Він існує паралельно з тим, у якому мешкаємо щодня ми. Це світи, які змушують замислитися над тим, наскільки особливий, вразливий, багатий той з них, у якому живеш сам. 

  • Георгій–Григорій ПИЛИПЕНКО

    Його твори лікують від неврозів цивілізації

    Його п’єса «Маленькі подружні злочини» в постановці Roseau theatre стала терпким і гарячим глінтвейном у залі Молодого театру. Вона (Марі Брош) забрала Його (Мануель Олінжер) з лікарні. Він не пам’ятає, що вона вже 10 років його дружина. Жінка на повну переформатовує чоловіка згідно зі своїм уявленням про ідеал. Її маніпулювання наштовхується на його спротив. Згодом з’ясовується, що з пам’яттю в нього все добре.
    Чому так сталося? Чоловік, втілюючи свій талант і відбуваючись як особистість, заробляв написанням детективних романів. Натомість для жінки важливіше розчинитися в коханні, і вона вимагала цього від нього. Це вона талановито малює, хоч запевняє, що він. Надзвичайно виразний портрет голого чоловіка в центрі інтер’єру. Він вимальовує стан героя, навіть його майбутнє. 

  • Галина Іщенко

    Поле чудес для аграріїв

    Як грім серед ясного неба зустріли сільгоспвиробники повідомлення, опубліковане Міністерством доходів і зборів на сайті відомства наприкінці березня про реформування фіксованого сільгоспподатку (ФСП). Така ідея виникла, бо «попри значні державні преференції у галузі не досягнуто економічної стабільності», «через існуючі схеми ухилення агропідприємств від оподаткування». Останні нібито дозволяють скорочувати надходження податку на додану вартість (ПДВ) підприємствам інших галузей економіки. Крім того, зростання пільг аграріїв у сплаті ПДВ нібито не відповідає обсягам зростання виробленої продукції. Отже, виникла потреба «перезавантажити» правила гри.  

  • Василь ДЗЬОБАК

    В істини є проста мова

    За минулі майже три десятиріччя про трагедію Чорнобиля та наслідки, зумовлені нею, написано цілу бібліотеку статей, різноманітних наукових досліджень, актуальної документалістики, спогадів учасників тої вікопомної епопеї. Основний лейтмотив усіх публікацій, в тому числі авторів шкільних підручників: тодішня тоталітарна влада буцімто запізнилася з інформацією про аварію. Та є достатньо аргументованих тверд жень зокрема закордонних фахівців, що такий висновок упереджений і загалом неточний.  
    «Період з 26 квітня до 6 травня був найскладнішим і найвідповідальнішим, — згадував академік Валерій Лєгасов. — Найперше завдання було приборкати зруйнований реактор. Це робили в надзвичайних умовах. Відповідальність лягала на плечі людей, які туди приїхали, особливо на плечі голови урядової комісії, заступника голови Ради міністрів СРСР Бориса Щербини».

  • Павло КУЩ

    Прицілитись і влучити

    Кістяні, рогові, дерев’яні, кремінні, бронзові, залізні. Для полювання на різні види звірів та птахів, для військових баталій, ритуальні — зокрема для перерізання пуповини немовляті та для проведення релігійних і магічних обрядів, весільні, спортивні нарешті. Ця багатюща колекція експонується на виставці «Стріли Амура й не тільки» у Донецькому обласному краєзнавчому музеї.
    До спільної експозиції увійшло близько 200 стріл із колекції Валентина Кіщенка та фондів музею. 

  • Борис ДУЧЕНКО

    Що таять імена на обелісках

    З часів Великої Вітчизняної війни на території України залишилося понад 25 тисяч братських могил та інших місць поховань воїнів Червоної Армії. Чи замислюємося ми, проходячи поблизу них і кинувши погляд на обеліск, хто вони, ці солдати і офіцери, ким були до війни і на війні, де їхня мала батьківщина?
    Якось мені спало на думку провести з допомогою веб-сайту «Меморіал» архіву Міністерства оборони Росії історичне дослідження братської могили в моєму рідному селі Пристанційному (в роки війни — станція Чоповичі) на Житомирщині. Хотілося більше дізнатися про воїнів, які полягли в боях за село.