Проблему навчання дітей у школах державною мовою порушували самі угорці ще влітку цього року. Про це казали експерти під час «круглого столу», де розглядали аспекти нового Закону «Про освіту». 

Ми повернулися до помешкання тоді, коли надворі вже почало сутеніти. Господар квартири, оцінивши мікроклімат, заспокоїв: «Зараз увімкну опалення!» — «У вас що, автономне?» — купився я на його обіцянку, знімаючи вогкі від осіннього дощу куртку й черевики. «Ще й яке! — гукнув він, вмикаючи… телевізор. — Послухаєш наших керівників про своєчасний початок опалювального сезону, хоч трохи стає тепліше». Минав восьмий день від офіційного початку опалювального сезону.  

Ці абітурієнти вступали за спрощеною процедурою — через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Шансом здобути вищу освіту скористалося майже всемеро більше молоді з тимчасово не підконтрольних територій Донеччини і Луганщини, ніж з окупованого півострова. Такі підсумки цьогорічної вступної кампанії підбили в Міністерстві освіти і науки та громадській організації «Фонд «Відкрита політика». 

Останнім часом чимало експертів в Україні кажуть про велике просідання ринку первинної нерухомості й те, що з 200 нових квартир або тих, що споруджують, компанії-забудовники продають не більш як 10—20.

«УК» уже торкався цієї серйозної теми в матеріалі «Будівельні чутки: житла більше ніж потрібно» в №50 від 16 березня 2017 року. Тоді фахівці зазначали, що на первинному ринку нерухомості є великі проблеми і житла будують значно більше, ніж збувають. Деякі з них звинувачували в цьому банки, які всіляко намагалися переманити до себе потенційних вкладників, особливо валютних, і що люди начебто не мали бажання купувати житло (бо це дуже ризиковано особливо на етапі котловану), а хочуть вкладати кошти саме у фінустанови. 

Торік за підтримки вищого керівництва України та міської ради Києва було засновано громадський фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Мета його існування — спорудити до 2021-го, 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, меморіально-музейний центр Голокосту. До складу наглядової ради увійшли Київський міський голова Віталій Кличко, відомі у світі політичні діячі: екс-президент Польщі Александер Квасьнєвський, колишній глава зовнішньополітичного відомства ФРН Йошка Фішер, екс-сенатор від США Джо Ліберманн і бізнесмени-філантропи. Очолив раду колишній радянський дисидент, політичний і громадський діяч Ізраїлю Натан ЩАРАНСЬКИЙ.

Три місяці окупації Слов’янська стали тим періодом, що змусив багатьох містян визначитися з відповіддю на запитання: «Хто ти?» Вона вклалася у дві короткі фрази: «Я людина. Я громадянин України». Адже поставлені на межу життя і смерті, незалежності й окупації, люди раптом зрозуміли: можна легко втратити рідне місто, власний дім та близьких. Тобто все те, що є Батьківщиною. І тому не дивно, що після визволення Слов’янська у липні 2014 року тут відбувся сплеск громадянської активності.

У наш швидкоплинний час охочих постояти біля плити, щоб приготувати наприклад сніданок, стає дедалі менше. Тому один зі світових лідерів з виробництва напоїв швидкого приготування, заморожених напівфабрикатів, кондитерських виробів і закусок сінгапурська компанія Food Empire Holdings Limited пропонує споживачам понад 200 видів продукції під власними торговими марками, яку експортують у понад 60 країн. Її асортимент містить широкий вибір напоїв: розчинна кава, капучино, шоколадні та злакові напої на сніданок і фруктові чаї. Компанія реалізує снеки, картопляні чипси і кондитерські вироби, а також має широкий асортимент заморожених напівфабрикатів. 

Відомий вираз знаменитого американського письменника Марка Твена «Земля — найдорожчий товар, адже вона більше не виробляється». Отож якщо занапастимо землю, то другої взяти ніде, хіба на інших планетах. Чекають нас там, аякже! 

У невеликому місті Бар вулиця Григоровичів-Барських виблискує на сонці свіжим асфальтом, а обабіч неї — тротуар із сучасної плитки. Таких змін, які створюють зручності жителям, останнім часом тут сталося чимало. І це природно, адже бюджет зріс у рази. Тож змінюється на краще життя громади і закладається перспектива комплексного розвитку території на наступні роки. 

Серед учасників Національного форуму «Три роки внутрішнього переміщення: виклики та вдалі практики інтеграції», організованого Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб і Проектом Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», який проходив у Києві, вдалося зустріти чимало цікавих особистостей. Одні розповідали, як, зіткнувшись із горем, аналізували прожитий відтинок часу далеко від рідних домівок.